А у нас на районе….

0

«В Ракетке майже не знайдеться того, хто його не знає!» – так говорять колеги про Володимира Андрійовича Царлова, завідуючого амбулаторією №1 КНП ММР “Центр первинної медико-санітарної допомоги №5”. А все тому, що він тут працює з самого заснування амбулаторії та має загальну медичну практику терапевта/ сімейного лікаря з 1961 року!!!

Прийом пацієнтів  у нього починається з 14.00, а він на робочому місці вже з 9 ранку і так кожного дня, а якщо прийом з 8.00., то він на робочому місці вже на початку восьмої.  Так сам лікар  говорить – «Треба ж допомогти якщо звернеться хтось за допомогою з гострим болем або з травмою, з чимось терміновим. Нікому не буде відмовлено в допомозі – кожен отримує, як мінімум, консультацію. Спочатку ми допомагаємо людині, а потім вже запитуємо про декларацію». 1

Перебуваючи майже 3 години на прийомі лікаря, я чула зовсім різні скарги від пацієнтів  – діарея, кровотеча, алергія, онкологія, грижа та інші. Ось до кабинета заходить молодий чоловік “Сідайте будь ласка Андрію. Як поживає ваша діарея?” запитує лікар. “Добре, майже немае, а коли вже можно їсти щось крім рису?”… Мужчина з групою підтримки – женою розповідає про свій стан, як поводить себе його грижа. Володимир Андрійович просить його стави на вісі і коли бачить зменшення ваги на каже “О! Літня жара на користь пішла – зниження зайвої ваги аж на 3 кг!”. !”.  Заходить молода жінка – каже «У мене алергія, а мені казали що є такі уколи що зробиш один – і немає алергії. Хочу такий укол!». Лікарю – «Є такі, але вони гормональні довготривалої дії. Ви подумайте – воно вам, Катерина, треба? Ви ж ще така молода….»   Кожному була надана кваліфікована допомога з використанням сучасних технологій – комп’ютерних програм, діагностики та лікування згідно світовим стандартам. 

2Думаю, що я зрозуміла секрет успіху Володимира Андрійовича (а на нього за весь час роботи не було жодної скарги). Лікар у свої 83 роки – все бачить, все чує, все розуміє, до кожного знаходить потрібні слова, до кожного звертається по імені. Але головна фішка в тому, що він не каже відвідувачам – вам треба, а розповідає кожному що відбувається в його тілі у зв’язку з симптомами або хворобою, як проходить процедура діагностування, як застосовувати ліки, як організм реагує на ті чи інші препарати, та залишає вибір за людиною.

Вдома, у приватному будинку, його чекає улюблені домочадці – жінка Валентина Іванівна , дочка, внучка Карина  (майбутній лікар), собака. А ще є кішка Кая, яка приносить мишей на поріг у подарунок, — це мені нагадало казочку про ріпку – мишка за кішку, кішка 4за Жучку, Жучка за внучку, …. Тобто все у чоловіка як в казці – на своєму місті, навіть мишка. На питання про хобі – відповідає – навіщо хобі, коли улюблена робота і є хобі! «Я ніколи не хворів серйозними хворобами – може це і генетика, в може природа так мене наділила».

І дивлячись на лікаря, його роботу та ставлення до людей, розумію, що так – я би хотіла мати такого сімейного лікаря для себе та своїх близьких.