АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ впровадження медичної реформи у Миколаївської області.

Безымянный

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

впровадження медичної реформи

у Миколаївської області.

 

 

Миколаїв 2018

Ідея підготовки звіту щодо впровадження медичної реформи у Миколаївській області належить Миколаївському благодійному фонду «Вихід». Звіт базується на результатах досліджень в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду «Відродження». Мета проекту – громадський моніторинг впровадження закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (№2168-VIII від 19.10.2017) з огляду на його відповідність положенням Глави 22 «Громадське здоров’я» Угоди про асоціацію.

 

 

Авторськийколектив:

 

Олена Горячева, директор ММБФ «Вихід»;

Оксана Баланська, аналітик ММБФ «Вихід», начальник Миколаївського обласного центру здоров’я.

Ангеліна Кріхелі, інтерв’юер

Валерія Котовська, інтерв’юер

Паланица Марина, інтерв’юер

 

Авторський колектив звіту «Впровадження медичної реформи у Миколаївській області» й організатори дослідження висловлюють подяку всім, хто долучився до роботи над дослідженнями і брав участь у розробці їх дизайнів, аналізі й обговоренні результатів:

 

Ірина Коссе, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;

 

 

Ми висловлюємо подяку Миколаївському обласному управлінню охорони здоров’я, зокрема начальнику управління Георгієву Павлу Васильовичу та управлінню охорони здоров’я Миколаївської міської ради, зокрема начальнику управління Шамрай Ірині Валентинівні, за зацікавленість у нашій роботі й усіляке сприяння в організації проведення дослідження. Також дякуємо адміністраціям і медичному персоналу Баштанській, Снігурівській, Вознесенській ЦПМСД, ЦПМСД №1,2,4 м. Миколаєва, адміністраціям Баштанського, Вознесенського, Снігурівського районів та міст, які люб’язно погодилися взяти участь у проведенні дослідження.

 

Ця публікація (аналітичний звіт) була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, “Європейською правдою” та Миколаївським місцевим благодійним фондом «Вихід». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю  Горячевої Олени Павлівни – автора/грантоотримувача і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.”

 

 

ЗМІСТ

Вступ.

  1. Автономізація закладів первинної медичної допомоги.
  • Укладання декларацій з населенням.
  • Автономізація закладів.
  • Початок роботи закладів з НСЗУ.
  1. Аналіз програм місцевих стимулів
  2. Аналіз проведених інтерв’ю та фокус груп:
  • глибинних інтерв’ю: чиновники – медицина

3.2. глибинних інтерв’ю: лікарі первинної ланки

3.3. глибинних інтерв’ю: головні лікарі ЦПМД

3.4. глибинного інтерв’ю: завідувачі амбулаторій

3.5. фокус групового обговорення: лікарі первинної ланки

  1. Висновки
  2. Рекомендації

 

 

СКОРОЧЕННЯ:

 

ВКП – комунальне підприємство

КНП – комунальне некомерційне підприємство

МІС – медична інформаційна система

ММБФ– Миколаївський місцевий благодійний фонд

НСЗУ – Національна служба здоров’я України

ПБЧ – Поліклініка без черг

ЦПМД – центр первинної медико-санітарної допомоги

РЦПМСД – районний центр первинної медико-санітарної допомоги

ФАП – фельдшерське акушерський пункт

 


 

ВСТУП.

 

Робота галузі охорони здоров’я Миколаївської області спрямована на поліпшення стану здоров’я населення, а саме – забезпечення безперервної, доступної та якісної медичної допомоги, створення правових, економічних та організаційних умов надання медичних послуг, орієнтація системи охорони здоров’я на людину в умовах реформування, запобігання захворюванням, насамперед інфекційним та хронічним неінфекційним, зниження рівня інвалідності та смертності населення, забезпечення на програмній основі заходів з профілактики та лікування соціально значимих хвороб.

В області продовжується впровадження медичної реформи.

У галузі  охорони здоров’я Миколаївської області працюють 20,5 тисяч осіб, з них – 3328 лікарів та 8225 середніх медпрацівників.

Забезпеченість лікарями в розрахунку на 10 тисяч населення становить 29,0 (Україна – 34,5), середніми медичними працівниками – 71,6 (Україна – 78,3).

З метою укомплектування медичними працівниками закладів охорони здоров’я області, в першу чергу у сільській місцевості, підняття престижу праці медичного працівника в суспільстві, а також створення умов для відтворення кадрового ресурсу, рішенням вісімнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Миколаївської обласної ради від 21 грудня 2017 року №13  продовжено термін дії  на період до 2018 року включно  обласної Програми «Медичні кадри Миколаївщини» на 2013-2017 роки.

Одним з основних завдань Програми є створення належних житлово-побутових умов для медичних працівників, особливо в сільській місцевості, встановлення соціальних надбавок лікарям-фтизіатрам, сімейним лікарям, дільничним терапевтам та педіатрам, тощо.

З метою поліпшення кадрового забезпечення медичної галузі  в районах області вирішується питання укладання тристоронніх угод на рівні райдержадміністрацій для навчання молоді у закладах вищої медичної освіти за рахунок замовників.

Продовжується робота зі створення резерву житла для медичних працівників області.

Мережа закладів охорони здоров’я області: 92 заклади охорони здоров’я, з яких 22 обласних, 26 міських, 18 центральних районних лікарень та 31 центр первинної медичної допомоги.

В галузі відбувається реформування первинного рівня надання медичної допомоги населенню.

Наразі заклади охорони здоров’я працюють як бюджетні установи за бюджетним законодавством та з вертикальним управлінням, що створює ряд обмежень для ефективної роботи.

 

 

АВТОНОМІЗАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

Укладання декларацій з населенням

 

Населення області за станом на 01.01.2018 року складає 1140609 осіб. Первинну медичну допомогу надають 30 центрів первинної медико-санітарної допомоги (створено 31 з урахуванням Южноукраїнського ЦПМСД), у тому числі в м. Миколаєві 7 центрів ПМСД, до складу яких, як структурні підрозділи, увійшли 218 амбулаторій ЗПСМ та 380 ФАПів.

В Україні система EHealth (електронна медицина) складається з центрального компонента, що відповідає за централізоване зберігання й обробку інформації (ДП «Електронне здоров’я» МОЗ України), та медичних інформаційних систем (МІС).

Для входження в реформу заклад первинної медичної допомоги має обрати медичну інформаційну систему (МІС) та підключитися до електронної системи охорони здоров’я. Медичні заклади Миколаївської області обирають будь-яку медичну інформаційну систему між тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента електронної системи. Під час укладання декларації пацієнтів із обраними лікарями, лікарі реєструватимуть пацієнтів у системі. Таким чином Національна служба здоров’я України зможе оплачувати автономізованому закладу, де працює цей лікар, ведення кожного пацієнта. Запровадження електронної системи надаєможливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

Протягом 2017- початку 2018 року всі амбулаторії первинної мережі області за рахунок коштів місцевих бюджетів отримали комп’ютерну техніку, до мережі Інтернет підключено всі центри ПМСД та переважну кількість амбулаторій. Це дозволило закласти підґрунтя якісних перетворень у питаннях надання медичної допомоги, у першу чергу, сільського населення.

 

Кожним закладом первинної мережі реалізовано наступні етапи:

  • Отримання електронного підпису лікаря
  • Вибір МІС
  • Реєстрація керівника в системі eHealth
  • Реєстрація медичної установи в системі eHealth
  • Реєстрація лікарів в системі eHealth
  • Створення декларації в системі eHealth

 

У розрізі закладів охорони здоров’я картина виглядає наступним чином:

 

 № Назва ЦПМСД.  Назва МІС
1 Олександрівська ОТГ Вознесенського р-ну DoctorElex
2 Арбузинський РЦПМСД Helsi
3 Братський РЦПМСД Helsi
4 Веселинівський РЦПМСД Helsi
5 Веселинівської ОТГ ЦПМСД Helsi
6 Вітовський РЦПМСД Helsi
7 Вознесенський РЦ ПМСД Helsi
8 Галицинівська ОТГ  Вітовського р-ну Helsi (на стадії встановлення)
9 Доманівський РЦПМСД Helsi
10 Єланецький РЦПМСД Helsi
11 Казанківський РЦ ПМСД Helsi
12 Очаківський РЦПМСД Helsi
13 ЦПМСД №1 Helsi
14 Куцурубський КЗ ЦПМСД Helsi
15 Первомайський МЦПМСД MedStar
16 Врадіївський РЦПМСД MedStar
17 Кривоозерський РЦПМСД MedStar
18 Миколаївський РЦПМСД MedStar
19 Новобузький РЦПМСД MedStar
20 Снігурівський РЦПМСД MedStar
21 Баштанський РЦПМСД ПБЧ
22 Березанський РЦПМСД ПБЧ
23 Березнегуватський РЦПМСД ПБЧ
24 Вознесенський МЦПМСД ПБЧ
25 Коблевське ОТГ ПБЧ
26 Новоодеський РЦПМСД ПБЧ
27 Первомайський РЦПМСД ПБЧ
28 ЦПМСД №2 ПБЧ
29 ЦПМСД №3 ПБЧ
30 ЦПМСД №4 ПБЧ
31 ЦПМСД №5 ПБЧ
32 ЦПМСД №6 ПБЧ
33 ЦПМСД №7 ПБЧ
34 Южноукраїнський МЦПМСД ПБЧ

В області проведено певну інформаційну підготовку до процесу укладання декларацій з населенням. З метою зняття соціальної напруги спеціалістами управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації, управління охорони здоров’я виконкому м. Миколаєва у ЗМІ висвітлюються питання реформування галузі під час інтерв’ю, виступів. Розроблено пам’ятки «Абетка реформування. Інформація для пацієнтів», «Абетка реформування. Інформація для лікарів». Пам’яткудля пацієнтів розміщено для загального доступу та вільного завантаження на офіційному веб-сайті управління охорони здоров’я облдержадміністрації та надано до всіх закладів охорони здоров’я області для розповсюдженняhttp://oblzdrav.mk.gov.ua/index.php/uoz-oda/reformuvannya/7083-abetka-reformuvannya-informatsiya-dlya-patsientiv. Пам’ятки для населення також надано ЗМІ. Окрім того, обласним центром здоров’я ведеться робота з поширення взаємодії з іншими управліннями та департаментами. З метою інформування населення до управління транспорту Миколаївської міської ради надано пам’ятки для розміщення в громадському транспорті міста Миколаєва.

Протягом впровадження проекту в 2018 року ситуація з підписання декларації виглядає наступним чином.

Безымянный

При аналізі показників Миколаївської області у співвідношенні до показників з укладання декларацій по Україні в цілому розрахунок відсотку укладених декларацій до чисельності постійного населення (за даними сайту eHealth) свідчить про відповідність загальноукраїнському рівню –  43,8 % по Україні в цілому та 45,0% в цілому по Миколаївської області (cтаном на 28.09.18).

Кількість укладених  декларацій центрами  ЦПМСД за станом  на  28.09.18 виглядає наступним чином:

Найменування Кількість декларацій Населення що заключило декларацію (%)
м.Миколаїв 195718 40,3
м.Первомайськ 38922 59,3
м. Южноукраїнськ 15733 37,9
м. Вознесенськ 28101 80,1
Всього по містах 278474 44,4
Арбузинський р-н 10905 55,0
Баштанський р-н 15868 42,5
Березанський р-н 9441 41,0
Коблевське ОТГ
Березнегуватський р-н 8252 41,1
Братський р-н 6914 39,2
Веселинівський р-н 7215 73,6
Веселинівської ОТГ 6920 53,6
Вітовський р-н 16836 41,2
Галицинівська ОТГ
Вознесенський р-н 10749 55,7
Олександрівська ОТГ 2953 27,6
Врадіївський р-н 11006 63,8
Доманівський р-н 9000 35,9
Єланецький р-н 9256 60,6
Казанківський р-н 10774 55,6
Кривоозерський р-н 9207 37,8
Миколаївський р-н 12320 41,1
Новобузький р-н 19038 62,2
Новоодеський р-н 13744 41,5
Очаківський р-н 9890 46,1
Куцурубської ОТГ 4987 62,4
Первомайський р-н 16593 56,2
Снігурівський р-н 13612 34,2
Всього по районах 235480 45,8
По області 513954 45,0

 

 

                Бар’єри

Однією з основних перешкод для безперебійного впровадження приписної кампанії є недостатнє забезпечення комп’ютерною технікою. На початок 2018 року більшість амбулаторій у сільській місцевості взагалі не мали такого обладнання. Місцевою владою проведено значну роботу із забезпечення робочих місць лікарів первинної медичної допомоги комп’ютерною технікою. Це дозволило розпочати кампанію з укладання декларацій. Разом з тим, за станом на 26.09.2018 потребують забезпечення комп’ютерною технікою 325 робочих місць.

Основною причиною низької кількості декларацій, укладених лікарями Березанського РЦПМСД на початку проекту стало те, що технічними умовами роботи медичних інформаційних систем системи eHealth не було передбачено реєстрацію закладу без використання індентифікаційного податкового номеру керівника (ІПН) закладу. У керівника закладу ІПН був відсутнім через релігійні переконання. На багаторазові звернення керівника закладу до технічної підтримки системи eHealth щодо вирішення даного питання, позитивної відповіді отримано не було. Фактично реєстрацію декларацій розпочато 05.05.2018 року після отримання головним лікарем ІПН.

Дефіцит кадрів. Укомплектованість посад лікарів в закладах первинної медичної допомоги становить 59% (сімейні лікарі, терапевти, педіатри, дільничні терапевти та педіатри за даними комп’ютерної програми «Облік медичних кадрів України»).

 

Автономізація закладів

Нормативна база:

  • Закон України від 06.04.2017 № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»
  • Закон від 19.10.2017 № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
  • Закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості»
  • Наказ Міністерства охорони здоров’я  України від 28.10.2002  N 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я»

Перетворення медичних закладів з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства (КНП або КП) є обов’язковою умовою приєднання до реформи. Тільки в статусі КНП/КП заклади охорони здоров’я можуть укладати договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету. Автономні суб’єкти господарської діяльності отримуватимуть оплату за медичне обслуговування населення що стимулюватиме медичних працівників до підвищення якості медичної послуги.

Держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування».

Перетворення лікарень на КНП дозволить розширити права медичних закладів до рівня всіх інших суб’єктів господарювання, сприятиме збільшенню їх самостійності в господарських і управлінських справах, стимулюватиме до поліпшення якості медичних послуг і підвищення економічної ефективності використання активів.

Керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу в розпорядженні активами й фінансами, у формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу, зможе самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці персоналу, що допускаються законодавством. Фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами. За очікуваннями,зростутьфінансові ресурси закладу. На обслуговування однієї особи, що уклала декларацію з лікарем первинної мережі, залежно від її віку держава спрямовуватиме у 2018 році кошти у розмірі від 370 до 1480 гривень, за обслуговування населення з «червоного списку», яке ще не закінчило декларацію – 240грн.

Станом на 01.06.2018 в області працювало у статусі комунальних некомерційних підприємств 6 закладів із ХХ.

Станом на 30.06.2018 року в області у статусі КП працюють 9 закладів: Вознесенський міський ЦПМСД, Вознесенський районний ЦПМСД, КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня Вознесенської міської ради, Веселинівський КНП ЦПМСД Веселинівської селищної ради, НКП Южноукраїнський міський центр ПМСД, КП Первомайський міський ЦПМСД, КП Первомайський районний ЦПМСД Первомайської районної ради, КНП Баштанський РЦ ПМСД.

У першу хвилю 2 закладами:службою здоров’я України.

Разом з тим, мали місто декілька бар’єрів процесу автономізації закладів, а саме:

Стосовно реорганізацій центрів первинної медико-санітарної допомоги міста Миколаєва – через допущені технічні помилки в рішенні Миколаївської міськради процес реорганізації комунальних установ – Центрів первинної медико-санітарної допомоги в комунальні некомерційні підприємства затягнувся. Про це стало відомо 7 червня 2018 року в ході засідання позачергової сесії Миколаївської міської ради.Під час реєстрації ЦПМСД як КП виникли проблеми. Під час подачі документів ЦПМСД в єдине вікно виявилися технічні помилки в рішенні міськради. Зокрема, в рішенні відсутня прив’язка центрів первинної медико-санітарної допомоги до Миколаївської міської ради. Головою комісії було написане не заступника головного лікаря комунальної установи, а лікаря педіатра. ЦПМСД №7, який розташованийв Корабельному районі, в 2013 році під час створення не був прив’язаний до Миколаївського міської ради. Ці всі питання виникли, коли установи подали документи на реєстрацію в єдине вікно. Тому потрібно було вносити зміни у рішення Ради, додавши інформацію щодо приналежності закладів Миколаївській міськраді.

Загальні бар’єри по області:

  • повільні темпи перетворення центрів первинної медико-санітарної допомоги з комунальних закладів на комунальні некомерційні підприємства через зволікання місцевої влади.

 

Кількість закладів первинної мережі, які перетворилися в комунальні некомерційні підприємства, отримали ліцензію на медичну практику та заключили договір с НСЗУ

 

Назва закладу

Код ЄДРПОУ

Перетворені в некомерційні підприємства Отримали ліцензію на медичну практику Заключили договір

с НСЗУ

(І ти ІІ хвилі)

Вознесенська ЦРЛ

Код ЄДРПОУ01998443

«Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради Наказ МОЗ

від 23.08.18 №1536

(реєстр. досьє

від 16.08.2018 №10/1608-М)

КНП Арбузинський  ЦПМСД

Код ЄДРПОУ 38094142

Комунальне некомерційне підприємство «Арбузинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Арбузинської районної ради Наказ МОЗ

від 27.09.18 №1758

(реєстр. досьє

від 18.09.2018 №07/1809-М)

 

так

КНП Баштанський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38313781

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Баштанського району» Баштанської районної ради Миколаївської області Наказ МОЗ

від 31.08.18 №1581

(реєстр. досьє

від 23.08.2018 №2308/13-М)

КНП Березанський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38407172

Комунальнене комерційне підприємство «Березанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Березанської районної ради Миколаївської області
КНП Березнегуватський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38412046

Комунальне некомерційне підприємство «Березнегуватський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Березнегуватської районної ради Миколаївської області
КНП Братський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38363607

Комунальне некомерційне підприємство «Братський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Братської районної ради Миколаївської області Наказ МОЗ

від 31.08.18 №1581

(реєстр. досьє

від 17.08.2018 №03/1708-М)

 

так

 

 

КНП ЦПМСД Веселинівська ОТГ

Код ЄДРПОУ41738028

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Веселинівської селищної ради  

так

Вітовський ЦПМСД
КНП Веселинівський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38094247

Комунальне некомерційне підприємство «Веселинівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»  

так

КП КНП Вознесенський міський ЦПМСД

 

Код ЄДРПОУ38446709

Комунальне підприємство «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Наказ МОЗ

від 26.07.18 №1368

(реєстр. досьє

від 19.07.2018 №1907/20-М)

 

так

КНП Вознесенський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38341981

Комунальне некомерційне підприємство «Вознесенський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Вознесенської районної ради Наказ МОЗ

від 31.08.18 №1581

(реєстр. досьє

від 22.08.2018 №2208/04-М)

 

так

КНП Врадіївський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38304997

Комунальне некомерційне підприємство «Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Наказ МОЗ

від 11.10.18 №1848

(реєстр. досьє

від 02.10.2018 №0210/02-М)

 

так

КНП Доманівський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38357572

Комунальне некомерційне підприємство «Доманівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»Доманівської районної ради
КНП Єланецький ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38339071

Комунальне некомерційне підприємство «Єланецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Єланецької районної ради Миколаївської області
КНП Казанківський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38462626

Комунальне некомерційне підприємство «Казанківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Казанківської районної ради
 

КНП Кривоозерський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ37305345

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Кривоозерського району» Кривоозерської районної ради
Миколаївський ЦПМСД
КНП Новобузький ЦПМСД

Код ЄДРПОУ37650241

Комунальне некомерційне підприємство «Новобузький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Новобузької районної ради Миколаївської області Наказ МОЗ

від 11.10.18 №1848

(реєстр. досьє

від 01.10.2018 №0110/01-М)

 

так

КНП Новоодеський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38412224

Комунальне некомерційне підприємство «Новоодеський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Новоодеської районної ради Наказ МОЗ

від 09.08.18 №1467

(реєстр. досьє

від 31.07.2018 №3107/03-М)

 

так

КНП Очаківський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38442712

Комунальне некомерційне підприємство «Очаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Очаківської районної ради
КП Первомайський міський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38505313

Комунальне підприємство «Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Первомайської міської ради Наказ МОЗ

від 02.08.18 №1426

(реєстр. досьє

від 26.07.2018 №2607/39-М)

 

так

КП Первомайський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38037938

Комунальне підприємство «Первомайський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Первомайської районної ради Наказ МОЗ

від 27.09.18 №1758

(реєстр. досьє

від 20.09.2018 №2009/12-М)

 

так

КНП Снігурівський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ38458892

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Снігурівської районної ради Миколаївської області
КНП Куцурубський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ40947501

Комунальне некомерційне підприємство «Куцурубський центр первинної медико-санітарної допомоги» Куцурубської сільської ради об’єднаної територіальної громади Наказ МОЗ

від 09.08.18 №1467

(реєстр. досьє

від 30.07.2018 №04/3007-М)

 

так

НКП Южноукраїнський міський ЦПМСД

Код ЄДРПОУ42068988

Некомерційне комунальне підприємство «Южноукраїнський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Наказ МОЗ

від 01.06.18 №1043

(реєстр. досьє

від 24.05.2018 №2405/26-М)

 

так

КНП ЦПМСД с. Коблеве

Код ЄДРПОУ41372737

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Коблеве» Коблівської сільської ради Наказ МОЗ

від 06.09.18 №1629

(реєстр. досьє

від 28.08.2018 №03/2808-М)

КП ЦПМСД с. Галицинове

Код ЄДРПОУ42111032

Комунальне підприємство «Галицинівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Наказ МОЗ

від 20.09.18 №1706(реєстр. досьє

від 12.09.2018 №04/1209-М)

ЦПМСД №1 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ 05483150

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1»
ЦПМСД №2 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2»
ЦПМСД №3 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ 30083840

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3»
ЦПМСД №4 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4»
ЦПМСД №5 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ 35512883

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5»
ЦПМСД №6 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ 25375178

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6»
ЦПМСД №7 м. Миколаїв

Код ЄДРПОУ 38458175

Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» Наказ МОЗ

від 27.09.18 №1758

(реєстр. досьє

Від 19.09.2018 №1909/15-М)

ВКЗ. ЦПМСД с. Олександрівка

Код ЄДРПОУ41496257

Комунальний заклад «Олександрійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Вознесенського району Наказ МОЗ

від24.05.18 №1009

(реєстр. досьє

від 14.05.2018 №1405/04-М)

Всього: 32 заклад (31 ЦПМСД, 1 лікарня) 17 (16 ЦПМСД,

1 лікарня)

13

 

В цілому по області процес реорганізаціїбюджетних установ первинної ланки медичної допомоги у комунальні неприбуткові підприємства набув сталої динаміки. У жовтні 2018 року всі заклади первинної мережі Миколаївської області буде автономізовано.

 

Початок роботи закладів з НСЗУ

НСЗУ буде щорічно замовляти та оплачувати медичні послуги в інтересах громадян за програмою медичних гарантій (обсяг якої визначено Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»).5 червня завершилася перша хвиля підписання договорів між медичними закладами таНаціональною службою здоров’я  України.

Всього укладено 149 договорів із комунальними закладами в 21 області України. Ці заклади охоплюють майже 20% населення України.

У Миколаївської області з Національною службою здоров’я України договори укладено 2  закладами:

КП Первомайський міський ЦПМСД;

Веселинівський КНП ЦПМСД Веселинівської селищної ради.

Протягом другої хвилі підписання договорів між медичними закладами та  НСЗУдокументи було надано та отримано позитивний висновок  10 закладами первинної мережі.

За станом на 30.09.2018 року У Миколаївської області з Національною службою здоров’я України договори під час І та ІІ хвиль укладено 13 закладами.

 

Бар’єри

                У багатьох реорганізованих закладів виникають складнощі з отриманням ліцензії на медичну практику. Після автономізаціїліцензію на медичну практику отримано 11 закладам. Разом з тим, без наявності нової ліцензії, фінансування Національною службою здоров’я закладу є неможливим.   2 заклади на даний час не мають ліцензії на медичну практику. Триває переоформлення ліцензій.

Складна ситуація утворилася у Веселинівському районі. Заклад автономізовано, укладено договір з НСЗУ, але заявка на отримання ліцензії відхилена 3 рази поспіль, що створює реальну загрозу для закладу.

Проблемні питання, пов’язані із отриманням ліцензії на медичну практику закладом після автономізації та, відповідно, ризик залишитися без фінансування, призводить до відтермінування процесу підписання договорів між медичними закладами та Національною службою здоров’я  України. Заклади спочатку оформлюють ліцензію, а вже потім розпочинають процес з укладання договору з НСЗУ. Зі слів головних лікарів, має місце необґрунтоване повернення документів на отримання ліцензій на доопрацювання (при поверненні вказано на помилки, їх виправлено, надіслано повторно, документи знову повернене, у тих же самих документах вказано на моменти, які при попередньому питань не викликали).

 

Аналіз програми місцевих стимулів для медичної галузі

 

В рамках проекту «Просування реформ в регіони» підготовлено на відправлено листи-запити до адміністрацій міських та районних, які обрані для проведення аналізу, а саме – Баштанський, Вознесенський, Очаківський та Снігурівський райони та м. Миколаїв.

У листах ми просили надати наступну інформацію:

  1. Чи включені до місцевих програм охорони здоров’я або регіонального розвитку стимули для працівників галузі охорони здоров’я, а саме:
  • встановлення доплат, надбавок до заробітної плати за рахунок коштів місцевих бюджетів;
  • встановлення пільг по оплаті за комунальні послуги;
  • виділення житла для медичних працівників;
  • виділення автотранспорту для особистого користування.

У більшості відповідей зазначено, що у місцевих бюджетах передбачено кошти для встановлення доплат, надбавок до заробітної плати працівникам галузі охорони здоров’я. Так у м. Миколаїв виділено 4745,629 тис. грн на виплату стимулюючих доплат. У Вознесенському районі  у 2017 році стимулюючих виплат проведено на суму 140,9 тис. грн., у 2018 році на суму 161,9 тис. грн. У Баштанському районі виплачуються щорічні премії найкращим медичним працівникам. У Снігурівському районі маємо 25% спеціальну надбавку до посадового окладу.

 

Пільги по оплаті за комунальні послуги ні в одному районі не встановлені.

Практично усі міста та райони надають житло медичним працівникам. Так, наприклад у Снігурівському районі на забезпечення житом виділено 16,5 тис. грн.у 2017році. А Баштанська міська рада виділила у 2017 році 995,5 тисяч грн. на придбання та ремонт житла для медичних працівників. Вознесенським районом виділено 3 квартири медичним працівникам у 2017 році.

Виділення автотранспорту для особистого користування не передбачено ні в одному з означених районів чи міст.

Також у м. Миколаїв у 2017 році виділено 3960 грн. на безоплатний проїзд в міському транспорті, а за 5 місяців 2018р. – 360 грн.

  1. Чи передбачались в місцевих програмах інші стимулюючі та заохочувальні заходи для працівників галузі охорони здоров’я.

Практично у всіх районах існують програми «Медичні кадри Очаківщіни» чи Баштанщини, Снігурівщини, в яких передбачаються стимули для медичних працівників. Так в Снігурівському районі передбачена щомісячна матеріальна допомога працівникам, які незабезпечені житлом.

  1. Кошти в якій сумі в 2017-2018 роках були спрямовані на виконання таких заходів.

В Снігурівському районі на виплату матеріальної допомоги працівникам, що незабезпечені житлом, спрямовано в 2017 році 16,5 тис. грн., в 2018 році 8,5 тис. грн.

Програмою «Медичні кадри Очаківщіни» передбачені кошти на навчання студентів на 2018 рік в сумі 80492 грн.

  1. Чи укладались в 2017-2018 роках трьохсторонні договори з вищими медичними навчальними закладами про направлення на навчання молоді за бюджетні кошти.

Більшість районів та міст не скористались можливістю укладання трьохсторонніх договорів з вищими медичними навчальними закладами про направлення на навчання молоді за бюджетні кошти. Тільки Очаківська районна державна адміністрація пише, що у 2013 році уклала таку угоду між Запорізьким державним медичним університетом, Очаківською ЦПМСД та батьками майбутнього лікаря.

Тобто місцеві стимули існують, але створення додаткових стимулів може сприяти вирішенню кадрової проблеми в охороні здоров’я.

Аналіз проведених інтерв’ю та фокус груп – вивчення просування реформ

Глибинні інтерв’ю: чиновники – медицина

 

Всі опитування проводились у червні – липні 2018року згідно з гайдом, наданим Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за підтримки Євросоюзу та Міжнародного фонду «Відродження». Мета проекту – виявлення місцевих стимулів і проблем при впровадженні реформи системи охорони здоров’я.В опитуванні серед чиновників прийняли  участь 7 осіб – 4 представники РДА, депутат та чиновники міських адміністрацій.

Розглядались наступні питання та отримані відповіді:

  1. Скажіть, будь ласка, скільки у Вашій області (районі, селі, ОТГ тощо) є закладів, які надають первинну медичну допомогу? Скільки з них вже змінили статус в рамках автономізації?

На момент проведення опитування усізаклади, крім одного, з обраних для участі в проекті були автономізовані.

У Вознесенському районі первинну медичну допомогу надає центр первинної медико-санітарної допомоги.  Цей заклад зараз на стадії реорганізації, тому що з1 січня стартувала медична реформа в Україні і у нас вже створено новий заклад – комунальна некомерційна установа Вознесенський центр первинної медико-санітарної допомоги. 30 травня 2018 року затверджено Статут і штатний розпис некомерційної установи. На території Вознесенського району сформована спроможна мережа, яка затверджена в МОЗ України, створено 19 об’єктів, з них 7 амбулаторій моно практики, 4 амбулаторії групової практики, 8 пунктів здоров’я.

 

Один з керівників пояснює,чому не створено медичний заклад при ОТГ

В нас в районі ФАПів амбулаторій 22 і 11. На виконання закону про добровільне об’єднання громадян ми зберегли ЦПМСД. Взагалі систему охорони здоров’я ми не рвали. І ОТГ не утворювала поки що у себе такого відділу, бо є об’єктивні причини. Причина перша – це відсутність і повне забезпечення кадрами. І враховуючи те, що сусідні східні партнери відкрили кордон для лікарів, то проблема. Тому ми зберегли ЦПМСД, він обслуговує і весь район, і в тому числі ОТГ.

 

  1. З якими викликами (проблемами) ви стикнулись під час автономізації медичних закладів?

Більшість респондентів зазначила, що під час автономізації виникли дуже різноманітні проблеми, а саме процес розробки та затвердження спроможної мережі, ліцензування новостворених та перетворених закладів, взаємовідносини з депутатами та владою, отримання субвенції після перетворення закладів охорони здоров’я на неприбуткові підприємства та ін.

–          Сама велика проблема – формування спроможної мережі.

 

З 1 липня повинні створюватися КП. Медична субвенція надається тільки бюджетним установам. Питання: якщо зараз ми готові провести сесію, у нас все є: Устав, проводимо сесію, приймаймо Устав, за 3 дні зареєструємось у державного реєстратора і підприємство вже створено. Як медичну субвенцією цьому підприємству використовувати? Відповідно до Бюджетного Кодексу медична субвенція надається тільки бюджетним установам, як отримати субвенцію?

 

Спочатку потрібно було матеріальну базу створювати. А ми все в ході справи робимо. Відкриваємо сімейні амбулаторії, центри, треба було самі центри повністю робити капітальні реконструкції, відповідні 21 століттю, не кажу вже про амбулаторії. А самі центри, в які треба вкласти в реконструкцію, які збудовані 50-60 років тому. А зараз закони по будівництву, по пожежній безпеці, по збереженні доступу інвалідів у візках, все це треба продумати.  Це все лягає тягар на місцевий бюджет, і ми поступово з цим боремося.

 

Можливо не проблеми, а складнощі – складнощі з отриманням ліцензії. Ми чекали кошти, які мали надійти, і вони надійшли з державного бюджету, але звичайно, всіх цих коштів недостатньо. На жаль, в районному бюджеті ситуація складна з наповненням бюджету, щоб додаткові кошти спрямувати на придбання згідно табелю оснащення. Думаю, на майбутнє з врахуванням державного фінансування з державного бюджету будемо продовжувати накопичувати той матеріальний запас, необхідний для того, щоб надавати достойні медичні послуги для населення. Звичайно, це і наявність транспорту, для того, щоб сільські населені пункти обслуговувати, ну, і необхідність медичного обладнання.

 

Проблема була дуже велика-впевнити депутатів в тому, що це необхідно, а час затягувався, тому що переносилося з сесії на сесію, знову збиралися, знову пояснювали, знову розказували, тому що вони були не дуже обізнані.

 

Сьогодні, нажаль, абсолютне нерозуміння місцевою владою того, що відбувається у нас в країні стосовно медичної реформи. Тому доводилося дуже багато прикладати зусиль, для того, щоб їх про це проінформувати, тому що дуже часто буває так, що ти говориш, а люди тебе не чують і розуміти не хочуть. Навіть якщо це доступним їм способом подається.

 

  1. На Вашу думку, коли в вашій області (районі, селі, ОТГ тощо) будуть автономізовані всі медичні заклади?

В районах заклади надання первинної медичної допомоги вже автономізовані або  ближчим часом буде зроблено. Але якщо казати про всі заклади, то не все так просто.

Ви маєте на увазі другого рівня, всіх рівнів? Ото знаєте, як приказка «Життя покаже». Ми ще не можемо з цією тяжкою політичною обстановкою зрозуміти, як воно далі буде – з процесу децентралізації, грошима на місцях. Це ж все залежить від фінансів. Те, що автономізувати це 100%, я в цьому впевнений, це потрібно робити, але це не так швидко і не так легко.

 

  1. На Вашу думку, всі депутати та головні лікарі медичних закладів розуміють причини і наслідки автономізації? Чому так/ні?

Більшість респондентів каже про розуміння депутатами та головними лікарями причин і наслідків автономізації.

Так, розуміють. Ті депутати, які цікавляться питанням автономізації, ті розуміють.

 

На мою думку, розуміють всі, але, знаєте, як щось нове, можливо хтось побоюється працювати.

Говорять також про болючі питання.

Розуміють всі. Всі розуміють, але є прохання до депутатського корпусу і я пояснюю, наказ 129 потрібно переробляти. Така голосна гарна назва ЦПМСД, слово Центр, а що в тому центрі? Головний лікар, його заступник і завгосп і бухгалтер. Як можна це центром назвати? І сітка сімейних амбулаторій, які підпорядковані цьому центру. Чому сімейні лікарі, педіатри повинні втратити діагностичну службу? Це не просто абсурд, це дурість, дурість, яка людям тільки на шкоду йде. І багато їздили по пост югославській республіці, ЦПМСД дивилися, де є рентген-служба, УЗД, лабораторія, це в допомогу сімейним лікарям. Як це воно може бути на другому рівні? В чому економія, ще гірше роблять, економії ніякої немає.

 

Самі більші противники реформ – це медичні працівники, як би це сумно не було констатувати. І перш ніж почати проходити всі ці з депутатським корпусом, то необхідно було двічі-тричі збиратися з головними лікарями і пояснювати їм, для чого це необхідно. І в першу чергу їх уявлення про те, що відбувається, змінювати. Не всі головні лікарі це розуміють в силу того, що дуже багато головних лікарів у нас працюють по 32 роки головними лікарями, по 27 років головними лікарями, по 18 років і вони застали ті часи, коли думати ні про що не треба було, на жаль. Тому ми розуміємо і вони розуміють, що зупинитись на півшляху не можна, тому треба доводити справу до кінця.

 

Депутатів турбує питання, якщо буде створена спроможна мережа, як мешканці сіл, де кількість населення менша 750 осіб, будуть отримувати медичні послуги.

 

  1. На Вашу думку, чи важлива автономізація закладів охорони здоров’я? Чому?

Більшість респондентів вважає що автономізація закладів охорони здоров’я важлива.

–          Вважаю, так. В медицині треба щось змінювати.

 

Автономізація є важливою, тому що в декількох населених пунктах зменшилась кількість населення, збільшити ми його не можемо, тому потрібна автономізація.

 

Автономізація важлива! Тому що  центр первинної допомоги повинен бути – сімейний лікар, педіатр і терапевт дільничний, але вони повинні мати всю діагностичну і лабораторну службу.

 

Звичайно, важлива. Знову ж таки повертаємося до диференціації заробітної плати. Дійсно мета яка, щоб медичні послуги люди отримували якісні, а медичні працівники їх якісніше надавали, але для того, щоб стимулювати їх до кращої роботи, вони мають отримувати достойну заробітну плату.

Але є невелика частка респондентів, які не поспішають з висновками:

Важко сказати чи вона потрібна, я ж вам кажу, що сказати чи вона потрібна можна буде після того, як ми побачимо перші результати, поки що ми їх не бачимо.

 

  1. На Вашу думку, які проблеми можуть виникнути в процесі автономізації, з якими ви ще не стикались?

Практично всі респонденти кажуть про різні проблеми, які ще можуть виникнути  в процесі автономізації або існують зараз, а саме.

Коли наключаться договори з Національної службою на отримання фінансів 1 січня 2019 року проблема буде з утриманням молодшого медичного персоналу і сплата за комунальні послуги. Як читаємо по Інтернет сьогодні, то ніби то плюси є. Але коли ми взяли спроможну мережу та її прораховували, то тих коштів, що буде виділяти служба, їх мало для утримання, чому? Тому що тут на плечі лікаря ляже абсолютно все – утримання медичного персоналу молодшого, комунальні послуги, лабораторні дослідження і препарати, реактиви і т.д.

 

Зараз сама велика проблема – це дороги. Недостатньо кількості населення для укладання декларацій з лікарем, відсутність автотранспорту для лікарів, недостатньо коштів для отримання заробітної плати, кадрове забезпечення.

 

Багато обіцяють, а відразу приходять і контролюють. НСЗ, яка при міністерстві створена, вона відразу на місця приходить і свої кошти рахує. Ми вже побачили на прикладі Первомайську та Вознесенську,  які вже вступили, ті 30% декларацій, що заключили. І люди, які в Первомайську отримували на 1,5 ставки дільничного терапевта 8000 грн., отримали по 4000 грн. після укладання договору с НСЗ. Друге – медична спільнота, що пропрацювали все життя в медичній службі, просять відмінити, як у всьому цивілізованому світі, поняття виклик додому. Лікар сам планує, коли до нього хто повинен прийти – діти, інваліди і важкохворі. Є служба швидкої допомоги, якою вони повинні користуватися, нехай далі реформують швидку допомогу.

 

Це труднощі, вони і зараз існують. В рамках автономізації закладів є державна програма, що передбачає будівництво нових амбулаторій. Це складність не тільки в нашому районі, але і в інших – відсутня містобудівна документація в місті, в сільських радах. Це дуже складний процес, ми вже на експертизі і переносимо терміни  вже майже 2 роки. В сільських радах цю роботу і не розпочинали по населеним пунктам, тому що це значні кошти, але треба робити. Законодавство зараз не дозволяє проводити будь-яке будівництво при відсутності містобудівної документації – документи зонування і так далі.

 

  1. З якими проблемами зараз стикаються автономізовані медичні заклади?

Проблеми, з якими зараз стикаються автономізовані медичні заклади, на думку респондентів є різноманітні, але відмічають, що реформування – це процес та проблеми в ньому як частина цього процесу. Тим не менш, майже всі лікарі відмічають кадрові проблеми, а саме недостатність медичних працівників, особливо в сільській місцевості. Також однією з проблем визначають необізнаність населення з медичною реформою.

Недостатність кадрів, по перше, це основне. 50% лікарів пенсійного віку, а з цих 50% половина глибоко пенсійний вік. Це перша проблема. Друга проблема, це якщо ми хочемо, ввели ми електронний реєстр пацієнтів, система eHealth, то яким чином виклики можуть бути додому. Сімейні лікарі не в стані приймати, записувати і ще й бігати. І одна з вимог всіх сімейних лікарів всього світу відмінити поняття виклик додому.

 

Є неактивна категорія населення, яких ми їх і не затягнемо. Тобто, змусити ми їх не можемо, звести оцей показник до 100%, я думаю, нам не вдасться. Ми перейшли вже через 30%, трошки більше. А щоб отримувати фінансування з державного бюджету бажано хоча б 50% деклараціями охопити, це дасть додаткове фінансування. Але проблема в свідомості людей, десь хтось не вірить в реформи, десь хтось просто байдуже відноситься.

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки, до яких може призвести / призвела автономізація медичних закладів? (питання залежить від того, чи були вже приклади автономізації закладів, чи тільки планують)

Відповідей не отримано.

 

  1. На Вашу думку, достатньо лікарів в вашій області (районі, селі, ОТГ тощо)?

Кадрове питання найбільш болюче для усіх закладів, в першу чергу їх недостатня кількість.

Лікарів недостатньо, лікарі їдуть в місто, зацікавити їх нічим неможливо, навіть житлом. Майбутні лікарі залишаються в містах.

 

Я думаю відсотків двадцять лікарів вже можна було замінити, якщо врахувати вікову категорію, але немає притоку молодих спеціалістів.

 

Божевільна кадрова проблема! Наприклад в місті забезпеченість первинної ланки –  64% лікарями первинної медико-санітарної допомоги. Забезпеченість із цих 64%: пенсіонерами-30%. Із тих 30%, це підраховано по фізичним особам, 15% це глибоко пенсійний вік за 70 років. Ми зробили такі безпрецедентні кроки. Якщо у нас в 2016 році було інтернів всього 53. То в минулому році ми набрали їх 93, а в цьому році 125. Тобто у нас в місті працює 1008 лікарів з них 125 +93+53  інтерни. А ми будемо все робити для того, щоб ці лікарі працювали, залишалися. Тому що катастрофа, яка на сьогоднішній день є, вона дійсно реальна, в нас не вистачає і анестезіологів, і акушер-гінекологів, як це сумно не звучить, педіатри і неонатологі – то вдень з вогнем не знайдеш…

 

  1. Які програми місцевихстимулів ” існують в вашій області (районі, селі, ОТГ тощо) для залучення та стимулювання роботи медичних працівників?

Про програми мало хто говорив, але стимули існують різноманітні.

В нас є програма «Медичні кадри Баштанщини». Ми вчимо лікарів за тристоронніми угодами. Зараз будуть підбиратися кандидати, ми будемо вчити 4 лікаря, а сільські ради, там де немає спеціалістів, будуть навчати через медичний коледж молодший персонал, фельдшерів і т.д. Тристороння угода – батько, вуз і адміністрація підписують, сільська рада платять кошти за навчання.

 

Самий головний стимул, це житло. Ми їдемо на випуск і в Запоріжжя, і в Дніпро, і в Одесу, молоді дівчата, 2 роки вчитись, підходять і питають, а житло ви дасте? Це питання я ставлю перед мером міста, перед депутатським корпусом, з яких приміщень можна зробити житло для наших медичних працівників. Якщо житла не буде, це катастрофа, навіть не трагедія, вже катастрофа.

 

Вже декілька років підряд була впроваджена така форма, як навчання молодих спеціалістів за рахунок коштів місцевого бюджету. Тристоронній договір укладається з навчальним медичним закладом, з студентами і з держадміністрацією. Умовою передбачено відпрацювати 10 років по закінченню навчального закладу саме в районі.

Говорили також про бажані стимули, наприклад:

Стимули, тільки заробітна плата. Раніше давали безкоштовний проїзд у міському транспорті і телефонні розмови. Якщо би це можна було поновити з місцевого бюджету або з інших джерел фінансування, було б зовсім непогано.

 

  1. Якщо програми місцевих стимулів існують, то: Як фінансуються ці програми? Хто був їх ініціатором і коли їх було запроваджено?

Фінансуються програми місцевих стимулів за рахунок коштів місцевих бюджетів, але не тільки. А ініціаторами були в основному головні лікарі закладів або депутати.

 

В минулому році ми заклали кошти на програми. І це не тільки кошти районного бюджету, а це і кошти залучених інвестицій, і кошти фонду регіонального розвитку, і кошти обласного бюджету.

 

  1. Яку мету запровадження програм місцевих стимулів ставили перед собою місцеві органи влади? Чи було досягнуто результатів? Який із заходів програми був найбільш ефективним?

Відповідей не отримано.

 

  1. Чи дофінансовуються медичні заклади відповідної території з місцевого бюджету (на додаток до державних субвенцій)? Що саме дофінансовується?

Усі респонденти відповіли позитивно на питання дофінансування медичних закладів.

Відповідно до бюджетного кодексу місцевий бюджет фінансує те, що не фінансує держава. Держава фінансує фактично медикаменти, зарплати лікарям, харчування пацієнтів. А ми виділяємо на комунальні послуги, воду, електроенергію, газ, утримання, додатково на ліки, бо тих коштів, які дає держава, їх не вистачає, на ліки на безкоштовні рецепти і т. д.

Деякі наводять конкретні цифри:

Дофінансовуємо, звичайно. В 2017 році з районного бюджету 478,8 тисяч було виділено на придбання медикаментів для пільгових категорій. Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування конкретних захворювань – 582,5 тисяч гривень. Цукровий та не цукровий діабет в 2017 році майже 215 тисяч виділено, в плані на 2018 448 тисяч гривень.

 

Так. Дивіться – на придбання ліків для пільгових категорій, пільгове зубопротезування, пільгове слухопротезування, медикаменти, препарати інсуліну для хворих на цукровий діабет. Є у нас програма про забезпечення дітей, які народжені від ВІЛ-інфікованих батьків, вони повинні отримувати харчування, тому що грудне вигодовування протипоказане, тому частково фінансуємо ці всі напрямки, в тому числі серцево-судинні, мозкові захворювання, закуповуються в нас препарати для тромболізу, як при серцево-судинних, так і при судинно-мозкових захворюваннях. В минулому році місцева рада закупила автотранспорт для сімейних лікарів.

 

Так. В цьому році 2 млн. ми отримали з місцевого бюджету. Це –  на енергоносії, інші комунальні послуги.

 

  1. (для представників НЕ ОТГ): На Вашу думку, фінансування охорони здоров’я після створення ОТГ зміниться?

Більшість вважає, що так, фінансування охорони здоров’я після створення ОТГзміниться.

Коли буде створені ОТГ, я вважаю, що вони мають фінансувати заклади охорони здоров’я.

 

  1. Як проходить приписна кампанія? чи є затримки і з чим, на вашу думку, вони пов’язані?

Майже усі респонденти кажуть, що прописна компанія проходить успішно.

Приписна кампанія проходить більш-менш успішно. На початку у нас виникали труднощі з оргтехнікою. Зараз ми з місцевого бюджету виділили 3,5 млн., розподілили їх по семи центрам для придбання оргтехніки.

 

Проблем немає. Приклад надала райдержадміністрація та бюджетні організації району.

 

Всі амбулаторії оснащені комп’ютерною технікою. В цьому році додатково виділено на оснащення 3,5 млн. гривень з місцевого бюджету на останньому перерозподілі. Зараз вони всі освоєні. Було дано технічне завдання на місцях нашим департаментам, мерії по технічним вимогам до комп’ютерної техніки, щоб не закупали дрова, які через рік вже не будуть працювати. Щоб це була така техніка, яка б могла працювати найближчі 5-7 років.

 

  1. Чи є відмінність між проходженням приписної кампанії у автономізованих та неавтономізованих закладах? Якщо так, то в чому вона полягає?

Проходження приписної кампанії не залежить від того,чи заклад автономізовано, тому що декларації укладаються з конкретним лікарем, а не закладом. Але заклади зацікавлені в найбільшій кількості декларацій та скорішій автономізації.  Пояснюють:

Автономізовані заклади будуть отримувати кошти від НСЗУ відповідно до кількості укладених декларацій. Неавтономізовані заклади не зможуть укласти договір с НСЗУ, відповідно до кінця 2018 року не зможуть отримувати фінансування з медичної субвенції.

 

  1. Які наслідки від приписної кампанії Ви очікуєте: для місцевої влади, для медичного закладу, лікарів та пацієнтів?

В більшості респонденти очікують позитивних змін.

Для того реформа й робиться, щоб поступово вийти на новий рівень надання послуг. І коли воно ввійде вже в русло, погляд молодих фахівців зміниться, вони більш охоче будуть йти працювати і в район. Ми все-таки сподіваємося, що інфраструктура буде покращуватися, не так швидко, як нам би хотілося. Відповідно і покращення інфраструктури дасть змогу залучати більше фахівців на село.

 

Якщо людина, звернувшись за медичною допомогою, буде отримувати її якісно і доступно, то я думаю, що це себе виправдає. Щоб не було просто у нас якихось таких негативних наслідків від того позитиву, який ми намагаємося впроваджувати. Не можна зупинятися на половині, і треба розуміти, що кожна людина, яка має отримати медичну допомогу, повинна отримати її гарантовано. Якщо все це буде в кінцевому результаті досягнуто, то ми всі будемо отримувати задоволення від цього і лікарі, і самі пацієнти.

 

 

Глибинні інтерв’ю: лікарі первинної ланки

В опитуванні прийняли  участь 4 лікаря первинної ланки. Усі лікарі – молоді жінки віком 25 – 35 років. Опитування проводилось у липні – червні 2018 року згідно з гайдом, наданим Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, в рамках проекту «Просування реформ в регіони».

Розглядались наступні питання:

  1. Скажіть, будь ласка, Ви зареєстровані в системі eHealth? Якщо так, то коли Ви зареєструвались і чи виникали у Вас проблеми при реєстрації і використанні системи? // Якщо ні, то чому не зареєструвались і коли плануєте зареєструватись?

Всі опитані лікарі зареєстровані в системі eHealth майже одночасно в першій половині квітня 2018р.Проблеми при реєстрації і використанні системи ніхто не відчув.

Так, усі лікарі нашої поліклініки зареєстровані. Ми зареєструвалися десь за два тижні до початку квітня, коли в нас почалась приписна кампанія. Проблем ніяких, принаймні поки що, не виникало. З програмою я працюю, все добре.

 

  1. Скільки вже пацієнтів підписало з Вами декларацію? (якщо менше планового рівня – то коли, на Вашу думку, Ви зможете досягти планових рівнів?) У Вас є в планах набирати більше за планову кількість пацієнтів?

Більшість лікарів набрали близько половини планового рівня декларацій, тобто від 800 до 910.  Тільки один лікар набрав трохи більше 200. Причину недобору декларацій пояснює:

Двісті, трішки більше. Коли зможу досягти планового рівня не знаю. Навряд чи зможу набрати більше. Частково у зв’язку з навантаженням, а частково тому, що я – молодий спеціаліст, мене ніхто не знає. І з цим пов’язане те, що мало укладено декларацій. У більш досвідчених колег похилого віку, які працювали все життя, у них вже близько тисячі декларацій.

Приблизно до осені інші лікарки планують набрати планову кількість декларацій. Навіть планують набрати трішки більше.

На сьогоднішній день конкретно зі мною  підписано 910 декларацій. І 70 декларацій очікують підписання, очікують смс – коду на мобільний телефон. Стабільно не менше 20 декларацій в день укладаю, буває інколи 60. Додатково може не набагато більше набрати.

 

  1. Наскільки захищеними є дані про пацієнтів? Чи питають пацієнти про захист даних?

Майже ніхто не стикався з такими проблемами. Якщо люди і запитували, то не дуже впевнені відповіді лікарі в задовольняли відвідувачів.

Буває питають. Сподіваюсь, що захищені – так і говоримо людям. А далі побачимо.

 

  1. Назвіть наслідки приписної кампанії для Вашого медичного закладу, лікарів та пацієнтів? (очікувані та вже наявні)

Усі лікарі очікують, що наслідки приписної кампанії для медичного закладу, лікарів та пацієнтів будуть кращі.

Перш за все, змінилося навантаження на кожного лікаря. Тому що пройшла інформаційна кампанія в маси і звертаються люди, ті, які до цього часу не звертались. Тобто є люди, які постійно звертаються до поліклініки, постійно хворіють, тобто хронічні хворі. А зараз пішли і практично здорові, які просто заключають договір з лікарем. Плюс, як на мене, так як я працюю тільки рік, то трошки змінилося відношення пацієнта до лікаря. Легше знайти спільну мову.

 

Я сподіваюся, що будуть, що стане ще краще, ще простіше для людей. Тобто ось це пере направлення на другий рівень, на третій, там зменшиться черга до лікарів третього рівня. Чекаємо тільки кращого, що трошки поповниться оснащення амбулаторії за рахунок коштів, що будуть поступати за кожного пацієнта.

 

  1. Скажіть, будь ласка, Ви працюєте в автономізованому медичному закладі? Якщо ТАК: що змінилось в житті закладу після автономізації і які зміни очікуєте надалі? // Якщо НІ: коли думаєте, що заклад змінить статус, і які зміни очікуєте після цього кроку?

Два лікаря казали, що заклади, в яких вони працюють, автономізовані, але одна не дуже в цьому впевнена. Решта розуміють, що заклад знаходиться в процесі автономізації.

Заклад ще не отримав ліцензію, ще не автоматизований. Я думаю, що десь це буде третя хвиля 1 грудня 2018 року. Тому що ми будемо відокремленим підрозділом, і у нас, виходить, буде з одного некомерційного підприємства два некомерційних підприємства. Тобто, у нас, крім реформи, ще іде розділення на два підприємства. Мабуть, це буде першого грудня.

 

Ліцензію, по-моєму, ще не отримали. Але назва вже змінилася на комунальне некомерційне підприємство. Мабуть, так – автономізовано.

 

Назву ми вже змінили, і найближчим часом будемо працювати по-новому. Ми в процесі.

 

Відповіді на питання про зміни в житті закладу після автономізації розділились порівну – перша половина вважає, що зміни є, а друга половина їх не відчуває.

Так, зміни, звісно, е. Причому, досить помітні. Головна зміна – це, звісно, комп’ютеризація. Майже в усіх кабінетах у нас стоять комп’ютери, і ми за ними працюємо. У прийомі пацієнтів, звісно, особливих змін немає.

 

Я не думаю, що будуть прямо дуже великі, радикальні зміни. В принципі, якщо ми навіть перейдемо на нову назву, на новий автономізований рівень, все одно ми будемо надавати допомогу хворим таку, яка їм потрібна.

 

 

  1. (до 1.07): На Вашу думку, як має змінитись Ваша оплата праці після 1 липня? (після 1.07): Ваша оплата праці змінилась? На скільки? (якщо лікар не хоче говорити суму в гривнях, то попросити назвати приблизну зміну в відсотках) Чи відповідає вона Вашим очікуванням?

Поки ніхто з лікарів не побачив змін у заробітній платні тому що ніхто договір з НСЗ не підписав, але  сподіваються на них в кращу сторону.

Я так розумію, до нового року ніяких змін в оплаті праці не передбачається. З нового року, начебто, будуть вже якісь зміни в зарплаті.

 

Сподіваюся, що зміниться в кращу сторону.

 

  1. Скажіть, будь ласка, чи існують у Вашому місті (районі, селі, ОТГ) програми місцевих стимулів для медичних працівників (пільги, квартири, доплати, тощо)? Коли їх запровадили?

В  більшості відповідей стимули у населеному пункті існують, хоча для когось це було складним запитання. Одна відповідь була негативна, тобто стимулів немає.

Так, є стимули. Особисто мені вручили квартиру. То для мене це великий стимул залишитися.

 

Дуже складне питання. У мене все дуже складно. Я приїхала з іншого міста. З житлом все складно. ЦПМСД надати житло не може. Я знімаю житло, вартість якого мені оплачують.

 

  1. Опишіть найефективніші місцеві стимули та найменш ефективні. При відповіді, будь ласка, уточніть, які результати цих заходів?

 

Для більшості лікарів найефективнішій місцевій стимул – житло!

Проживання, місце роботи – це саме головне. А дальше кожна людина вже реалізується так, як вона далі в житті бачить.

Дехто говорить про справедливу оплату праці.

Мені б хотілося, щоб заробітна плата лікаря залежала саме від кількості людей, яким надали медичну допомогу. Щоб це була не фіксована ставка, як зараз. Є лікар, який приймає 30 чоловік, а є який приймає 3. Хотілося б, щоб це трошки регулювалась заробітна плата від навантаження.

 

  1. Які б Ви хотіли, щоб були запроваджені, місцеві стимули для медиків? І які мають бути їх результати?

На першому місті для респондентів – житло, що дасть можливість жити та працювати саме в цьому населеному пункті.

В першу чергу, це забезпечення житлом. Іншому молодому спеціалісту надали житло. Житло надали, але умови там не дуже, там потрібно вкласти багато грошей для ремонту, щоб привести в гарний стан житло.

 

Хоча б компенсація на будівництво житла. Оцього достатньо.

 

  1. (для лікарів, що працюють в районному чи обласному закладі): Які місцеві стимули могли б спонукати Вас переїхати працювати лікарем в село чи ОТГ? А в іншу область (не Київ)?

Усі лікарі відповіли  так, як і на попереднє питання – житло та згадали й про інші стимули.

Я думаю, що на першому місці, це житло. Наприклад, людина була самотня, а за цей час вона змінила свій сімейний стан, то я думаю, що для неї теж буде головним чинником, щоб переїхати. І умови праці. Наприклад, в сільській місцевості є ті чи інші місцеві засоби для лікаря, щоб лікар міг працювати і міг вчасно надати допомогу в будь-який час.

 

Особисто я нікуди не хочу їхати, тому що я хочу залишитись тут і довести до кінця нашу амбулаторію. Як на мене, тут є всі умови для того, щоб залишитись тут. І якось питання про зміну місця роботи навіть немає

 

На останнє питання інтерв’ю – Які у Вас є до нас запитання? Ми отримали від усіх респондентів багато питань. Наводимо усі, тому що ці питання турбують багато лікарів і свідчать про необхідність проведення роз’яснювальної та навчальної роботи з ними.

Нас зобов’язали набрати 1800 декларацій, 900 осіб для педіатра, та 2000 для терапевтів до 1 серпня, але це нереально. Навіть ті досвідчені лікарі, яких всі знають і до яких ідуть активно, навіть вони до серпня не наберуть норму. Фізично і практично це нереально. Що з такою ситуацією робити? Терміни будуть переглянуті, відтер міновані? Чи просто не звертати увагу на кількість, а просто працювати в тому ж режимі, що і зараз? Набирати, набирати, після нового року ще добирати продовжувати?

 

Немає нормативної бази, що робити з червоним списком. До якого часу ми його обслуговуємо? З якого часу ми маємо право людям відмовити?

Немає чітких рекомендацій по «Доступним лікам». Які групи отримують в першу чергу? Тому що фінансування за програмою «Доступні ліки»… У нас велика громада, вона не може забезпечити це фінансування. Немає першочерговості. Хто в першу чергу, хто в другу… Такого алгоритму немає.

Третє: немає алгоритму розрахунку заробітної плати для лікарів і медсестер. Якщо всі підписали декларації. Повинен бути алгоритм розрахунку заробітної плати. Лікар повинен знати на місці. Він зареєстрував 2000 пацієнтів. Яка заробітна плата в нього буде? Я, наприклад, не знаю, яка у мене буде заробітна плата через півроку.

 

Як будуть формувати ці громади? Чи в них будуть стаціонари? Денний стаціонар? Чи у них будуть тільки амбулаторії? Не завжди там є можливість людям виїхати на місце або до лікарні, в поліклініку. Чи буде там надаватися допомога в денному стаціонарі?

 

Недоопрацювання, як на даний момент, саме в момент укладення декларації, тому що, перш за все, в нас є віддалені села, де немає можливості доїхати, щоб людині в будь-який день приїхати і підписати цей договір. Плюс є не доопрацювання в тому, що є люди старі, не те що пенсійного віку, а вісімдесят років і більше. І те, що підтвердження йде через мобільний телефон, ці люди не зможуть банально прочитати ту смс-ку і назвати цей код, вони не розуміють, що їм треба, або навіть немає телефону. Момент з скануванням документів – це також проблема, люди деякі не погоджуються, тому що бояться махінацій. Тобто зрозуміло, що це неможливо, але все одно люди бояться цього, тому, якось з іншого боку я б і сама не дала згоду на те, щоб мої дані десь зберігалися. В принципі, задумка реформи мені подобається, в тому, що один лікар буде відповідати за стабільність своїх пацієнтів, і що він буде знати, що з ким робити. Одне, що не хотілося б, щоб після робочого часу турбували, бо в нас є й такі випадки, можуть і ввечері, і вночі телефонувати на мобільний телефон. Але це вже залежить від людей.

 

Глибинні інтерв’ю: головні лікарі ЦПМД

В опитуванні прийняли  участь 8 головних лікарів ЦПМСД. Опитування проводилось у липні – червні 2018року згідно з гайдом, наданим Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, в рамках проекту «Просування реформ в регіони».

 

Розглядались наступні питання:

  1. Скажіть, будь ласка, Ваш медичний заклад автономізований?
    (Якщо НІ): Чому не автономізований і які виклики Ви бачите? Які Ваші очікування від автономізації?
    (Якщо ТАК): Коли автономізувались? Чия була ініціатива (Ваша чи місцевої влади)? З якими проблемами стикнулись? Що змінилося для Вас і для Вашого закладу після автономізації?

Всі заклади,які прийняли учать в опитуванні,крім двох з опитаних, вже автономізовані. Не автономізовані тільки заклади міста Миколаєва – вони в процесі.

Чекаємо рішення нашої міської ради. 12 червня у нас розпочато процес ліквідації лікувального закладу, комунального закладу. Це триватиме до 12 серпня, і десь 15-го у нас вже почнеться процес автономізації.

Більшість закладів перетворені шляхом реорганізації, один заклад  створено як комунальне неприбуткове підприємство (КНП ЦПМСД ОТГ, створення у серпні 2017), ще один заклад перетворено в КНП у 2013 році (участь у пілотних проектах з реформування медичної галузі, м. Вознесенськ). Переважна кількість закладів увійшли в процес перетворення навесні та влітку 2018 року. В основному це була ініціатива медичних працівників, обласного та міських управлінь охорони здоров’я.

Звичайно, ініціатива була медиків. Тому що ми спочатку владі розказували, роз’ясняли, проводили роз’яснювальну роботу, а потім уже проводили і першу сесію, і другу сесію. Звичайно, за нашої ініціативи.

Проблеми, з якими стикнулись  технічні, і організаційні, і юридичні:

поганий зв’язок з сервером; несвоєчасно доходили сповіщення на мобільні телефони, тому не було технічної можливості одразу заключити декларацію;

 

проблема була в тому, що ми були самі перші некомерційні підприємства і коли ми приходили, навіть, в податкову їм було цікаво, але вони, часом, не знали, як нам допомогти.
  • Нестабільна робота органів місцевої влади
У нас була одна проблема, що ми 23 березня провели першу сесію. Розраховували, що друга сесія пройде у травні місяці, але у зв’язку з тим, що сесія не відбувалась, то у нас вийшло аж 21 червня.
  • Нестача кваліфікованих кадрів
В селі це все так – не порівняти з містом. Не вистачає коштів. Держава обіцяла кошти. Практично ми їх не отримали. Всі затрати у нас лягли на місцевий бюджет. Всю техніку, Інтернет та все інше нам придбала місцева влада, що для них, звісно, також не дуже просто: придбати ті 5-8 комп’ютерів, Інтернет провести в ті села, в яких ми будемо працювати, і таке інше. Не вистачає кадрів.

 

  1. У Вас є потреба в спеціальних тренінгах, спрямованих на управління мед закладом чи його інституційний розвиток? Якісь інші тренінги?

Більшість респондентів відмітило необхідність таких заходів, але не всі ще розуміють свої реальні потреби, або говорять, що відвідують тренінги за наявності запрошень.

Я би додала більше навчання стосовно бухгалтерських, фінансових справ, звітності. Як правильно перейти з фінансування бюджетної організації в некомерційне підприємство. Дуже багато питань з фінансової сфери, яким потрібно навчати спеціалістів, які займаються розрахунками, витратами, доходами, складанням фінансових планів і так далі.

Із додаткового навчання відмічались курси підвищення кваліфікації по хірургії, гінекології, розвитку самої медицини, надання медичної допомоги пацієнтам.

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки автономізації (наявні / очікувані).

Більшості респондентів важко було дати відповідь на це питання, тому що мало часу пройшло з моменту перетворення, говорили – «час покаже». Але деякі лікарі відмітили позитивні зміни:

По-перше, ми упорядкували прийом хворих. Хворі тепер записуються на прийом в електронну чергу, визначено час прийому – 15 хвилин на одного хворого. Не сидять по 20 осіб під кабінетом в порядку «живої черги». Записатися можна по телефону або через Інтернет. І лікар знає, що хворий прийде на цей час, і хворий планує свій час – це дуже зручно. Зараз розробляється програма по втіленню електронної амбулаторної карти пацієнта.

Також є багато очікувань

І я думаю, що в цьому році у нас вже буде електронна картка пацієнта. І вони планують нам зробити також електронні рецепти, електронні лікарняні.

 

Тепер ми і обладнання стараємося закупити нове, і стараємося провести ремонти і на Запах, і в амбулаторіях. До речі, ми із тих 13 амбулаторій, які будуть будуватися в Миколаївській області, ми також увійшли. Зараз вже розроблена вся документація повністю, готується проектно-кошторисна документація на будівництво нової сільської амбулаторії в селі Вільне Запоріжжя.

 

Ми станемо комунальним підприємством. А, звісно, очікування, різні. З одного боку, є і оптимізм в цьому питанні. Це дозволить нам працювати якось інакше. З іншого боку, до нового року ми вже не потрапляємо до економічної асоціації закладів, щоб укласти контракт з НСЗУ. Ми працюватимемо за субвенцією. У нас є багато питань, на які ми поки що не отримали відповіді. Тобто, ми хочемо, але є такий страх встигнути, і як це все відбуватиметься. Тому що у нас є обладнання (рентген-апарат, флюорограф), спеціалісти, які з ним працюють. Але згідно з договором з НСЗУ, коли його укладаємо, ми не маємо права утримувати ці структури. Нам зараз дуже потрібні відповідні рішення

 

  1. Яка структура вашого закладу: скільки амбулаторій сімейної медицини входить в склад чи це єдиний Центр?

Відповіді залежать від кількості населення, яке обслуговується даним закладом, та географічним розкошуванням.

Серед опитаних по кількості структурних підрозділів закладів:

  • Баштанська ЦПМСД – структурні підрозділи:11 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини на 38 ліжок денного стаціонару та 22 фельдшерсько-акушерських пунктів. Чисельність населення району – 38000 осіб.
  • Вознесенська районна ЦПМСД – 13 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини на 50 ліжок денного стаціонару та 13 фельдшерсько-акушерських пунктів. Чисельність населення району – 31 138 осіб.
  • Очаківська ЦПМСД – відділення денного стаціонару на 82 ліжка, 10 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 12 фельдшерських пунктів. Чисельність населення району – 30500 осіб.
  • Снігурівська ЦПМСД-9 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини на 20 ліжок денного стаціонару та 34 фельдшерсько-акушерських пункти. Чисельність населення району– 40800 осіб.
  • в Миколаївських ЦПМСД в середньому 5-8 амбулаторій.
  1. Скільки працівників в Центрі? Скільки лікарів, медсестер? Хто є в адміністративному штаті в розрізі: бухгалтер, заступники, зав. амбулаторіями? Чи є інші працівники (наприклад, прибиральниця, сантехнік, тощо)?

Кількість працівників залежить від кількості населення, яке обслуговується закладом. Спільним є – головний лікар, лікарі та медсестри, бухгалтер. Але інший персонал відрізняється. Так у когось є ініженер–будівельник, головна або старша медична сестра, економіст, юрист, завгосп, відділ кадрів, статистик, заступники, завідуючі амбулаторій, секретар, водії, санітарки і реєстратори.

Отримані, наприклад, такі відповіді:

У нас на сьогоднішній день 19 сімейних лікарів, у нас вдвічі більше медсестер, це і сімейні медсестри. Є у нас денний стаціонар, там декілька медсестер теж працює. Є у нас головні медсестри амбулаторій, що стосується іншого персоналу. В нас є адміністративно – господарчий блок, туди входять: бухгалтерія, завідуюча господарством, наші наймані працівники, яких ми за договором маємо, інженер будівник, вони в нашому штаті, але ми їх за договором маємо в тимчасових роботах. Є головний лікар, є заступник, головна медсестра

 

Заступників, офіційно немає заступника,22 лікаря – 2 з яких вже  практично у декретній відпустці.  Взагалі потрібно 8 лікарів. Середнього медичного персоналу – 79 осіб, молодшого медичного персоналу – 41 особа

 

У нас всього по штату затверджено 98 штатних одиниць. У нас на сьогоднішній день 10 лікарів, 20 медсестер, а в центрі у нас залишилося в адміністрації 18 штатних одиниць, 5 ми скоротили. Залишились – бухгалтер, економіст, юрист, завгосп, відділ кадрів, один статист, мій замісник, секретар і я. Ну, а то допоміжні йдуть у нас водії, тому що в нас на кожній амбулаторії є машина, водії, санітарки і реєстратори на пів ставки

 

  1. Скажіть, будь ласка, у Вас достатньо лікарів / медичних сестер?

Усі заклади відчувають дефіцит медичного персоналу, особливо лікарів. Деякі заклади забезпечені лікарями лише на 42%.

Існує ще одна проблема – велика кількість лікарів пенсійного або перед пенсійного віку.

Один лікар з 1 серпня звільняється у зв’язку з віковими характеристиками – 88 років людині.

 

Говорять про звільнення деяких лікарів у зв’язку з переїздом в інші населенні пункти, де їм запропоновані кращі умови проживання та матеріального забезпечення. Головні лікарі мають великі сподівання на нових лікарів та інтернів, які прийдуть після суттєвого зростання заробітної плати (після початку фінансування закладів первинної мережі НСЗУ).

 

  1. Як Ви залучаєте нових працівників?

Головні лікарі використовують різні стратегії залучення персоналу, а саме:

Покращення умов праці

Міська влада, для того, щоб залучити сімейних лікарів, створює умови праці гарні, в наявності є автомобілі для обслуговування викликів, гарні кабінети для роботи

Житло спеціалістам, якщо є можливість.

На кожного спеціаліста ми можемо надати, на сьогоднішній день, 3-4 квартири». «В одному із сіл, де є амбулаторія, звільняється лікар, а сільською радою і активістами цього села можуть надати можливість, якщо людина відпрацює 6-7 років і зарекомендує себе як людина, яка уважно відноситься до пацієнтів, добре відноситься до роботи, нададуть можливість в подальшому це житло мати як приватне.

 

У нас є програма «Медичні кадри». Згідно цієї програми були виділені квартири, я вже розповідала, що в нас були виділені  квартири в районі, значить дві двокімнатних і дві однокімнатних

 

сайт «robota.uа» Доплати «Молодим спеціалістам намагаємося, якщо лікар добре працює, давати доплату, для того, щоб якось стимулювати

Деякі лікарі скаржаться, що молоді спеціалісти відмовляються працювати в їх закладі.

Ті, які навчалися на бюджеті і по направленню з району, вони до нас не прийшли, дякуючи, мабуть новому закону, який був прийнятий. От протягом двох років від нас вже пішло три молодих спеціаліста, які повинні були у нас відпрацювати, але вони отримали диплом і вільно собі покинули наш район зовсім

Навчання лікарів за власні кошти

ОТГ за власний кошт навчає лікарів в інституті вже 1-2 курс і ще звертаються з проханням допомогти з навчанням. Тобто от таким способом залучаємо. Вони навчаються по контракту і після навчання повернуться до нас.

 

  1. Яка частка лікарів закладу, який Ви очолюєте, вже зареєстрована в системі eHealth?

Всі сто відсотків лікарів в опитаних закладах зареєстровані у системі eHealth.

«Всі до єдиного на сьогоднішній день. В нашій центральній амбулаторії всі сім лікарів, всі зареєстровані. Ми співпрацюємо з медичною інформаційною системою «Медстар». Ми робили пробний варіант ще з грудня місяця і з 2 квітня ми вступили в кампанію. Ми вступили вчасно».

 

«Всі до єдиного наші працівники вже зареєстровані. У всіх лікарів є електронні ключі. Ми все це зробили ще до другого квітня. Це ми опрацювали в процесі підготовки».

 

 

«Перший етап був – обов’язкова реєстрація в системі. Це ми зробили фактично ще у минулому році. Реєструвалися з початку року, всіх працівників навчили. Приїздили спеціалісти, які навчали працівників реєстратури і лікарів. Вони пройшли навчання і отримали дозвіл для роботи. Всі підписали відповідний документ про нерозголошення паспортних даних».

 

  1. Коли Ви почали приписну кампанію і скільки лікарів вже набрали нормативну кількість пацієнтів? Яка частка пацієнтів, на Вашу думку, охоплена?

Усі респонденти відповіли про початок приписної компанії з 1-2 квітня 2018р. Нормативну кількість пацієнтів набрали тільки 7 лікарів (2 лікаря працюють в одному ЦПМСД та 5 – у різних ЦПМСД)з опитаних установ:

Двоє сімейних лікарів, які почали з самого початку працювати, вже набрали ліміти в дві тисячі пацієнтів і люди просяться до них, але можливості такої немає.

 

По «червоних»списках (2000 декларацій) у нас уже п’ять лікарів набрали. Тобто, уже завізовані в журналах по дві тисячі населення.

 

Відсоток набраних пацієнтів від нормативної кількості на момент опитування коливався від 20% до 100% у деяких лікарів.

Серед причини, з яких лікарі мають невеликий відсоток укладених декларацій, називають наступні:

 

На сьогоднішній день у лікаря на прийомі буває до 30 чоловік. У зв’язку з тим, що у нас забезпечення лікарями 42%. І це не всі пацієнти з деклараціями, а обслуговуємо ми всіх, хто звернувся за допомогою. Деякі пацієнти інших лікарів хочуть. Когось дуже злякала кампанія з фінансуванням від НСЗ, лікарі злякалися, всі практично одночасно пішли у відпустку, тому що переживають, що не буде ніякої зарплати. Плюс, на сьогоднішній день, окрім декларації людину треба ще й полікувати, а якби людина сиділа і просто займалася тільки декларуванням це одна біда. Лікар і медсестра – це люди, які надають медичну допомогу, а не просто клацають в комп’ютері.

 

Хочу сказати, що багато залежить ще від комп’ютерної техніки, від Інтернет-зв’язку, тому що часто буває так, що більш технічні такі неякісні умови для того, щоб зараз сімейні лікарі набрали пацієнтів.

 

Це дуже клопітка робота – зустріч з кожним пацієнтом, розповісти що воно, як воно. Тому ми працюємо в плановому порядку, на сьогоднішній день отак.

 

Цей процес триває з восьмої ранку до шести вечора. У нас є делеговані медичні сестри для реєстрації, їм виділено робоче місце для підписання декларацій. На сьогоднішній день, у нас вже укладено близько 11 тисяч декларацій. А ми декларуємо 104 тисячі населення. Виходить, 20 відсотків нашого населення на сьогоднішній день вже уклали декларацію. І цей процес триває.

Є ще особлива думка спеціаліста щодо 100% підписної компанії, яку озвучимо:

Населення більше, ніж лікарів, адже сімейний лікар може набрати 1800 осіб, якщо всі укладатимуть декларацію. Але це такі веселкові мрії. Тому що та ж сама Польща, яка вже п’ять років працювала в цьому напрямку, у них підписали декларацію лише 50 відсотків населення. Тобто, говорити про те, що у нас будуть декларуватися 100 відсотків населення – це нереально. Скоріш за все в Польщі частина населення укладає договори з приватними клініками. Частина просто не хоче ні з ким взагалі укладати. Є така думка у деяких людей: «Я ні з ким не буду укладати декларацію». Частина населення, але вона невелика, просто не хоче, щоб їхні дані вносили в комп’ютер. Тобто, буде відсоток населення, який однозначно не підписуватиме декларацію з лікарем.

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки приписної кампанії

Не всі респонденти змогли відповісти на це запитання – говорять «поживемо – побачимо» або не хочуть озвучувати негатив, який очікують.

Отримали наступні позитивні відповіді наслідків прописної компанії:

Багато наших мешканців уклали декларації. Вони мають уяву, що все починається з сімейного лікаря, вся медична допомога. Далі на вторинний рівень теж направляє сімейний лікар. Вони розуміють, що потрібно звертатися до сімейного лікаря не тільки коли хворий, але й коли здоровий, для профілактичного огляду.

 

Людина звертається, ми її бачимо, відразу вирішуємо всі проблемні питання. Якщо раніше не завжди людина з’являлася, і залишалася на самоті з  своїми проблемами, то на сьогоднішній день завдяки приписній кампанії люди приходять і відразу ж ми виявляємо всі проблеми, ближче спілкування стало з населенням, більш довірливе.

 

Автономізація закладу тим хороша, що адміністрація бачить позитивні і негативні сторони і сама планує які ставки, які спеціалісти потрібні нам для роботи, для виконання тих завдань, які на нас покладені.

 

Із негативного говорили про наступне:

В нас ще не все населення заключило декларацію з сімейними лікарями. Є такі люди, які у від’їзді, які працюють в інших містах. Ми маємо з ними спілкуватися теж, але вони будуть спілкуватися тоді, коли вони приїдуть сюди.

 

Не завжди вистачає часу у людини прийти.

 

  1. Чи потрібні Вам будуть нові працівники після реформи?

Деяким головним лікарям запитання не зовсім було зрозуміле. Тому вони відповідали «Їй же немає кінця (реформі)».

Всі респонденти зазначили, що на даний час їм потрібні ще тільки лікарі, а іншими працівниками заклади укомплектовані:

Молоді лікарі нам потрібні, обов’язково молоді лікарі. Інтерни в нас є.

 

Я думаю, нам би не завадило ще декілька лікарів, нам би ще 2 лікаря, а так ми забезпечені.

 

У нас, якщо порахувати населення, яке ми і надалі декларуватимемо це населення, то наші 23 лікаря – це мало. Нам потрібні ще лікарі. У нас 10-11 тисяч дітей, а у нас всього 10 педіатрів.

 

  1. Які програми місцевих стимулів вже є сьогодні і які б були потрібні, щоб допомогти вам додатково залучити персонал?

Усі респонденти відмітили головними стимулами – матеріальні, а саме достойну оплату праці, житло, гарні умови праці, включаючи автомобілі для відвідування пацієнтів.

Самі ефективні місцеві стимули це матеріальні, коли за добру працю маєш добру зарплату,а ми поки ще не відчули це.

 

В основному це заробітна плата. На сьогоднішній день це зробити дуже важко. Зарплата молодого спеціаліста однакова із зарплатою санітарки, в якої зовсім інша ставка, але держава доплачує їй до мінімальної заробітної плати.

 

Міська влада, для того, щоб залучити сімейних лікарів, створює умови праці гарні, в наявності є автомобілі для обслуговування викликів, гарні кабінети для роботи, плюс житло, яке надаємо молодим спеціалістам.

 

Трохи інша ситуація з ОТГ:

Зараз загальноприйнята фраза, що треба лікарям будувати житло. Але ми не подавали проект, тому що надто велика частка витрат потім впала б на плечі громади. Бо там виділяються державні кошти, але є велика частка вкладу громади (ОТГ). Громада ще не в змозі щось будувати на сьогоднішній день.

 

Дехто з головних лікарів напряму просить допомоги

Хотілося б від наших МОЗ, нашого Центру здоров’я, Управління охорони здоров’я допомоги в отриманні ліцензії. Чому? Тому що є дуже багато нюансів, які не дають в найближчий час без всяких зусиль це зробити. Ліцензія на сьогоднішній день є у нас безстрокова, але зі зміною назви закладу на комунальне некомерційне підприємство ці ліцензії треба міняти, це знову якісь затрати, не тільки фінансові, а ще й моральні.

 

 

  1. Опишіть, на вашу думку, які є найефективніші місцеві стимули та найменш ефективні програми сьогодні. Чому Ви так вважаєте? Якою має бути мета програм медичних стимулів?

Найефективніші місцеві стимули, як вже відмічалось у попередньому питанні – матеріальні.

Фінансові стимули будуть завжди на першому місці, але також я вважаю, що і забезпеченість житлом лікарів, особливо.

 

Основний стимул – це надання житла. І, звичайно, що фінансування.

 

  1. (до 1.07): На Вашу думку, як зміниться фінансування Вашого закладу і зарплати лікарів? // Після 1 липня: як змінилось фінансування і заробітні плати лікарів? Якщо не змінилось: Чому не змінилось і коли ви плануєте змінити?

Ніхто з респондентів ще не відчув фінансових змін. Тільки один заклад на момент опитування підписав договір з НСЗУ, але заробітної плати ще не отримав.

Фінансування в нас вже змінилося, ми вже підписали договір з Національною службою здоров’я, вже в першому місяці, якщо підрахувати по договору, на тисяч шістсот більше, ніж ми могли б отримати за субвенцією. Ми зараз розробляємо методику оплати персоналу в залежності від кількості приписаних, так, ми дійсно хочемо підняти лікарям зарплати.

Ми хочемо це зробити, просто, скажімо так, розробляємо саме положення про оплату праці. Нам ніхто рекомендацій не дає, як правильно це зробити.

 

Усі решта закладів готуються до підписання договору і чекають кращих змін.

Після підписання з НСЗ надіємося, що буде змінена заробітна плата на покращену, тобто збільшену.

 

Ми вчора тільки подали заявку на підписання. Ми надіємося на краще, тому що якщо не зміниться, то буде розчарування. Люди скільки зробили роботи, скільки сил, скільки фінансів покладено. І якщо це не буде фінансово підтверджено, то люди розчаруються. На сьогоднішній день в мене 70% лікарів це пенсійного віку. Вони просто підуть і скажуть «до побачення», а працювати, на жаль, немає кому.

 

Про очікувані зміни заробітної платні головні лікарі кажуть наступне:

Це питання дуже проблематичне. На тренінгах нам озвучували цифри. Ми самі порахували, що це буде приблизно десяти-дванадцяти тисяч заробітної плати для лікаря, не більше. І десь сім тисяч для медичної сестри. Це за умови всіх позитивних розкладів. Тому що, згідно з існуючими переліками, документами, ця стаття – заробітна плата – не захищена. Ті гроші, які ми будемо отримувати від НСЗУ за укладеними деклараціями. Наприклад, у нас 20 тисяч уклали декларації, а 30 тисяч – ні. І ці 30 тисяч фінансуватимуться в розмірі 240 гривень на рік всього лише. І ми це порахували. Ми повинні залишити спершу гроші на всі статті витрат. Це при тому, що міська влада нам комуналку сплачує. І лише гроші, які залишаться, розподілити згідно з тим, як працюють лікарі, з яким навантаженням, медичні сестри. У нас є бухгалтери, водії, санітарки. Тобто, ці гроші необхідно поділити на всіх.

На тренінгах представники громадського здоров’я на прикладі Житомира, який вже працює так і уклав договір з НСЗУ, розповідали, яка у них виходить сума грошей. То це не так, як декларувала Супрун, що буде 18 тисяч. В найкращому випадку так, як ми порахували, а далі – ще подивимося…

 

  1. (якщо заклад автономізований): Як Ви співпрацюєте з місцевими органами влади? Вони допомагають Вам чимось, крім грошей? На що місцева влада виділяє фінансування (комуналка, ремонт, тощо)?

Практично усі заклади співпрацюють з місцевими органамивлади і відчули їх підтримку, без якої взагалі нічого не змогли б зробити.

На сьогоднішній день з владою ми співпрацюємо дуже добре. Розуміє нас і районна держадміністрація і районна рада, депутати районної ради. Спілкуємося на сесіях міської ради і на сесіях районної ради. Матеріально нас фінансує. На сьогоднішній день є можливість в отриманні коштів для отримання комп’ютерної техніки, забезпечує нас Інтернетом, оплатою за Інтернет, за програми, які потрібні для МІС. Тому що це не тисячі гривень, це десятки і сотні тисяч гривень.

 

Оскільки ми створені в ОТГ, звісно в нас повна підтримка від місцевої влади, повне взаєморозуміння, вони дійсно допомагають в усіх питаннях, ніколи не відмовляють. А якщо не можуть нічого зробити, принаймні рекомендують, хто може. Тобто повна в нас підтримка.

 

Місцева влада, звичайно, виділяє кошти на комунальні послуги. От зараз ці гроші виділили на комп’ютеризацію. Додатково дають кошти на обладнання. З місцевого бюджету ми отримуємо кошти на дитяче харчування, на харчування дітей, які живуть з ВІЛ. Надають додаткові кошти на медикаменти. Якщо на програму «Доступні ліки» іде субвенція з державного бюджету, то гроші на інші медикаменти нам дають частково з державного, частково з місцевого бюджетів.

 

Місцева влада зараз виділяє кошти на комуналку. Створено Новополтавську ОТГ. Вони виділили кошти на ремонт ФАПу, який обслуговує 800 осіб населення. Друге: там, де буде будуватися амбулаторія, місцева влада виділила кошти на проектно-кошторисну документацію 100 тисяч, 5 тисяч вони виділили на оформлення землі. І на сесії вони вирішили 20% спів фінансування з коштами з державного бюджету.

 

На все дають – на ремонт, на комуналку, на придбання оргтехніки, на Інтернет, на придбання медичного обладнання… Тобто, місцева влада нам допомагає. У зв’язку з тим, що зараз нам довелося скоротити сім фельдшерських пунктів за вимогами цієї нашої реформи – у всіх маленьких селах (менше 750 осіб) ці ФАПи повинні бути ліквідовані. Офіційно ми перетворилися, залишилося дві амбулаторії та чотири пункти здоров’я. Тобто, п’ять закладів довелося ліквідувати. Але ми за рахунок місцевих бюджетів залишаємо тих людей в тих селах.

 

  1. На Вашу думку, інформації про зміст медичної реформи достатньо? Якщо ні, якої саме інформації бракує?

Більшість респондентів вважає що інформації вистачає, але тут потрібно розділяти  цільову аудиторію, на яку спрямовано інформацію. Для медичних працівників в більшості випадків інформації вистачає, а для загального населення кількість та якість інформації можливо було би підвищити – залучити додаткові канали інформування, зміст інформації надавати у більш зрозумілій формі, долучати до процесів інформування місцеву владу для того, щоб інформація була більш конкретною.

Я думаю, що інформації достатньо. До того ж, ми маємо змогу консультуватися. Ми можемо напряму поставити питання, які нас цікавлять -у нас є з Києвом зв’язки.

 

Великій кількості населення ще невідомо. Але у зв’язку з тим, що я сама шукаю цю інформацію, то вона в достатній кількості. А як для населення, я думаю, що можна було б інформаційну кампанію трошки більше проводити. Люди знають, що щось відбувається, але можуть не до кінця розуміти, що саме змінюється.

Також в процесі впровадження реформи головні лікарі стикаються з питаннями фінансового планування, юридичними питаннями, на які потрібні своєчасні відповіді.

Дуже багато фінансових і юридичних питань, які ми самотужки не можемо вирішити. Все ж таки мало допомоги нам юридичної. Тому що буває так, що ми проводимо якусь роботу і після її завершення  приходять якісь директиви. Більше на сьогоднішній день – це юридичні питання. Не в усіх закладах, і в нас також немає юристів. Ми залучаємо, але вони не зв’язані з медициною. Хоча би приклад такий, що багато комунальних некомерційних підприємств вже перетворені і згідно з тим статутом, який нам дали в приклад, там є директор. Багато прийняли питання про те, що головний лікар стає директором. Якщо директор, то переривається стаж медичний. Якщо б нам раніше це було пояснено, можливо, в статуті ми б прописували інші якісь рішення.

Що стосується місцевої влади, можливо на кожній адміністративній території потрібна своя своєчасна інформаційна кампанія.

У нас пішло дуже багато інформації для населення, для лікарів, медичних працівників. Але немає якоїсь чіткості. І як Супрун каже, ми повинні самі все домислити, самі все зробити. У нас абсолютно не сказали місцевим радам про те, що вони повинні в цьому брати участь. У нас міська влада, обласна, депутатський корпус… вони не пройнялися, вони погано знають ту реформу, яка проходить. Хотілося б, щоб вони повернулися до нас обличчям, заглибилися в наші проблеми, які є. Але це повинно донести само міністерство. Питання контакту медичних закладів з міською владою не було так добре розкручене, як з населенням, і вийшло, що медичним закладам необхідно приходити і вирішувати ці проблеми. Писати і розповідати їм, начебто це з початку.

Є ініціативи з боку самих закладів щодо інформування населення та покращення взаєморозуміння між населенням та медичними працівниками.

В нас дуже багато інформаційної роботи проводиться. В нас є місцева газета, в яку ми пишемо статті періодично по реформуванню. У нас є сайт районний, де також є інформація по реформуванню. І населення, можна сказати, більш починають довіряти лікарям і спілкуються більше і як би більше довіри.

 

  1. Скажіть, будь ласка, Ваші стосунки з вторинною ланкою охорони здоров’я після автономізації змінилися? Як?

Більшість респондентів говорять про співпрацю та розуміння з вторинною ланкою та, практично, відсутність змін. І на то є вагомі причини, утому числі наступні:

Питань з вторинною ланкою в нас немає, чому? Бо там такий самий  кадровий голод. Пацієнти одні й ті ж самі, жителі одні й ті ж самі. Надавати допомогу ми надаємо спеціалістами одними й тими ж самими. На сьогоднішній день, практично 50 відсотків із забезпечених лікарів ЦРЛ функцію їх виконують як співробітники ЦПМСД, всі до єдиного сімейні лікарі працюють, чергують, отримують ще заробітну платню з ЦРЛ.

Є практичні приклади гарного адміністрування, взаєморозуміння та співпраці:

Добрі, ми співпрацюємо, проблемні питання ми вирішуємо  завжди разом. В нас на пів восьмої ми збираємось всі разом. Первинна ланка, район, місто, ЦРБ. Ми збираємося і проводимо таку нараду кожного дня. І всі проблемні питання вирішуємо разом.

 

Але є і негативні приклади:

Так як наш заклад вже був не реформований, а створений, є невизначені питання. На мою думку, в нас недостатньо розмежований первинний і вторинний рівень. Це моя особиста думка. Чомусь вторинний рівень вважає, що ми являємося їх структурним підрозділом, вони можуть давати нам якісь вказівки. Оце питання розмежування рівнів, я думаю, є досить важливим.

 

Відносини вже зараз змінилися. Тому що у нас іде на сьогоднішній день процес деякого непорозуміння з вторинною ланкою. Тому що, згідно з укладеними деклараціями, люди можуть обслуговуватися у лікаря, якого вони обрали. І часто це не співпадає з місцем проживання. І коли терапевту або педіатру необхідно відправити на консультацію на другий рівень, спеціалісти бачать, що це інша адреса, то вони не хочуть приймати. І доводиться телефонувати і говорити, що згідно з тим законодавством, яке є зараз, вони це зобов’язані робити. Тому ми спілкуємося на рівні адміністрації, говоримо про те, що наші пацієнти так само з нашого району обслуговування йдуть до терапевту іншого центру, і там же обслуговуються у спеціалістів другого рівня. Взагалі населення в місті одне, і такої проблеми не повинно бути. Це у нас на сьогодні месседж для другого рівня, і ми їх запевняємо, що немає різниці, мешкає людина на Космонавтів чи на Садовій. Але цю проблему можна вирішити.

 

  1. На Вашу думку, чи вжито всіх необхідних заходів для збереження персональних даних пацієнтів, які вносяться до єдиного реєстру?

На дане питання частині респондентам відповідати було важко, тому відповідь надано не усіма.

Я не знаю, як в інших закладах, а в нас все зроблено для того, щоб персональні дані були захищені.

 

Я надіюся, що так, я надіюся, а там в процесі роботи буде видно, ніби то так.

 

  1. Хто у Вашому закладі відповідає за введення даних пацієнтів в МІС (медична інформаційна система)? Як ви обрали МІС?

В більшості закладів за введення даних пацієнтів в МІС відповідає сімейний лікар, іноді і медична сестра. Але в одному закладі інакше:

«це секретар моя».

Обирали МІС по-різному:

Вибрали – Виграли грант, а потім на конкурсній основі обрали виробника системи.

 

В мене було попереднє ще знайомство з моєю МІС. Ми могли з ними швидше зв’язатися і вони змогли швидше дати всі свої дані, щоб ми могли з ними працювати. Тому що ще були пропозиції. Але пропозиції були почати працювати десь ще через 2-3 тижні, після того, як почалася приписна кампанія.

 

Нам було кілька пропозицій, нам чогось сподобалося, ми перечитали їх дані і почали працювати. Нам це підходить. Доступно просто. Так, і підтримка  інформаційна завжди є.  Тому нас все влаштовує.

 

  1. Хто відповідає за закупівлі в вашому закладі? Чи обізнані / користуєтесь системою Прозорро?

Практично всі респонденті використовують систему Прозорро. За закупівлі відповідають різні працівники:

  • «В нас є спеціаліст по закупівлям».
  • «Я, медична сестра і економіст».
  • «В мене юрист відповідальна за закупівлі».

 

Чи є у Вас які-небудь питання до нас?

Респонденти наприкінці розмові піднімають багато інших питань, які впливають на впровадження реформи та турбують людей.

Якщо взяти тільки реформу медичну, це одне, а якщо реформу в нашій країні, те що ми не виконали – в нас немає доріг. Медична реформа включає в себе не тільки те, що показали і в комп’ютері включили, на сьогоднішній день ми побудували спроможну мережу. Думали, що побудували. Але не виконано функції влади про те, що там повинні бути доїзди, транспортне сполучення. Люди знаходяться далеко один від одного і на сьогоднішній день в нас немає можливості в спроможну мережу посадити лікаря на прийом і немає можливості лікаря направити через день чи раз на тиждень до пункту надання регулярної медичної допомоги, тому що на сьогоднішній день в центральній амбулаторії в нас є кадровий дефіцит. Ми не виконали те, що в нас буває доїзди, а значить, що в нас немає спроможної мережі, а значить людина не зможе вчасно добратися, або ми до неї добратись. Загалом в адекватних умовах дорога є тільки до центру і з’єднана з обласним центром, по району доріг з твердим покриттям дуже, дуже мало.

 

Я не скажу, що ми дуже забезпечені автотранспортом, але на невідкладні стани, якщо щось треба терміново, то ми можемо посадити лікаря в машину і відправити до пацієнта.

Ми закупили в усі амбулаторії і в центр сумки лікаря, сумки медичної сестри (їх небагато, але вони є), які укомплектовані всім необхідним, що може стати у нагоді у разі таких випадків для надання першої допомоги.

 

Лікарі бояться більше набрати людей, тому що от як розписують у дайджестах, що буде як би прискіпливе відношення до цих лікарів, що буде страждати якість роботи, хоча на сьогоднішній день, ми так і працюємо, тому що їх немає, тих лікарів.

 

Якщо є юрист в управлінні охорони здоров’я, щоб нас зібрали, щоб нам пояснили всі ті питання юридичні. Їх багато. Ми звертаємося і в управління охорони здоров’я з питаннями, але було б добре, якби нас зібрали всіх і роз’яснили до того… Але вже на сьогоднішній день, мабуть, ми уже створені як некомерційне підприємство. І тепер нам доведеться вже самим виправляти ті недоліки, ті помилки, які ми зробили на своєму досвіді. Сподіваюся, що все ж так реформа принесе багато позитивних змін, і хочу сказати, що лікарі їх чекають.

 

Нам дуже хотілося б позитивно вирішити питання з нашою міської радою, тому що саме з ними нам необхідно працювати в тісному контакті, щоб надавати якісну допомогу пацієнтам. Тому що в перспективі, як це декларує на сьогоднішній день, знову ж таки, Міністерство охорони здоров’я, паліативна допомога, виписка пільгових (безкоштовних або за низькими цінами) препаратів за формою 1503 для інваліда… Зараз таку допомогу може надавати (прим.* фінансова частина) міська влада. І поки що ми отримуємо необхідні кошти. Але міністерство говорить про те, що вони не будуть фінансувати. І нам теж необхідно сказати про це, порахувати і підготувати нашу міську раду до того, що ці гроші в майбутньому доведеться виділяти з місцевого бюджету. Тому що ані онко хворі не можуть залишитися без паліативної допомоги, ані інваліди, які після пересадки нирки… Тобто, дуже серйозні захворювання, там дорого вартісні медикаменти. І хворі не в змозі їх придбати. В усьому світі вони завжди дотуються з державного бюджету. В даному випадку йдеться про те, що це може бути міська рада, обласна рада. Тому нам необхідно готувати їх… В перспективі це може бути проблема, на сьогоднішній день це робота для створення тісного контакту з міською радою, щоб вони змогли долучитися, і пройнятися думкою, що наступного року вони повинні займатися цими питаннями.

А другий момент – не може медицина бути безоплатною. Особливо там, де це тяжкі пацієнти, які потребують нормальної допомоги і її необхідно обов’язково надавати.

 

Глибинні інтерв’ю: завідувачі амбулаторій

 

В опитуванні прийняли  участь 4 головних лікаряамбулаторій м. Миколаєва та Миколаївської області.

 

  1. Скажіть, будь ласка, Ваш медичний заклад автономізований?
    (Якщо НІ): Чому не автономізований і які виклики Ви бачите? Які Ваші очікування від автономізації?
    (Якщо ТАК): Коли автономізувались? Чия була ініціатива (Ваша чи місцевої влади)? З якими проблемами стикнулись? Що змінилося для Вас і для Вашого закладу після автономізації?

Тільки один з головних лікарів амбулаторій відповів позитивно на питання щодо автономізації закладу. Більшість закладів, у яких працюють опитані лікарі, ще не автономізовано.

–          Ні. Ще не автономізовано, готуються документи, договір з Національною службою здоров’я ще не підписаний.

–          Ми частина ЦПМСД, знаходимося в процесі автономізації, працюємо над цим питанням.

 

  1. У Вас є потреба в спеціальних тренінгах, спрямованих на управління мед закладом чи його інституційний розвиток? Якісь інші тренінги?

Усі респонденти відповіли, що тренінги та навчання завжди потрібні, як з питань організації роботи закладу, так і з тематичного удосконалення  лікарів за фахом. Та є ще цікаві думки про навчання населення, тобто отримувачів послуг.

Треба організовувати якісь школи здоров’я. У нас є, в центрі,  конференц-зал. Я вже про це думала, щоб організовувати у нас такі школи здоров’я, школи цукрового діабету, наприклад. Хвороб насправді не так вже і багато. Треба з цим працювати. Дуже часто стикаюся з тим, що хворі не знають, тому що за ті 10-15 хвилин прийому лікар не може, не встигає розповісти про все, що необхідно робити. Що треба схуднути, контролювати вагу і тиск. Я думаю, що якщо ми проводитимемо більше таких шкіл здоров’я, то все ж таки змінимо ставлення людей до свого здоров’я. Я дивлюся, що без цього люди не розуміють лікарів. Вони хочуть прийти, розповісти лікарю і полікуватися, а профілактикою займатися ніхто не хоче.

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки автономізації. (наявних / очікуваних)

Респонденти розділились – одні говорять про негативні наслідки автономізації або проблеми, з якими стикнулись у процесі реформування, інші –  про очікувані позитивні зміни.

Не продумана вона ніяк, реформа, в нас все спонтанно. В нас не продумане ні фінансування, нічого в нас не продумано. От зараз лікар сидить на прийомі, в нього прийом, в нього укладання декларацій, все разом, виписка ліків, ведення документації, ну все. В нас на кожного лікаря немає комп’ютера, а це як? Так же як зайти в систему цю всю. В нас зараз відмінили диспансеризацію. Багато хто радіє цьому, але в нас питають звіти. Дай той звіт, дай той звіт, а які можуть бути звіти, коли вже диспансеризації немає. Фактично ми даємо те, що в нас вже напрацьовано. Ми так, журнали повинні бути по 157 Наказу, з веденням ІСРС 2, це міжнародна класифікація. Але це розумієте, в цей час вони відміняють талони, відміняють все, в нас система Helsi не запрацювала, так як треба. Такий сумбур вийшов, що ми на сьогоднішній день не знаємо, як працювати. Я вважаю, що ми почали реформу, не продумавши всі пункти. Якби ми зробили в свій час висновки по пілотним областям, де проходила спочатку сімейна медицина, то було б зовсім по іншому.

 

Автономізація дасть можливість більш мобільно, більш ефективно використовувати кошти. Яким чином, на сьогоднішній день, фінансується заклад? Ми працюємо по кошторису, який закладаємо на рік наперед, можна передбачити всі моменти? Звісно, ні. І якщо взяти заклад, то фактично він фінансується по тих захищених статтях – харчування, медикаменти,  заробітна платня, енергоносії. Але це те, яке дає фактично можливість закладу виживати, але не розвиватись. Тому що щоб розвиватись, треба, щоб заклад мав відповідний стан, сучасний, євроремонти, оснащення. Не секрет, мінімум 80% це заробітна платня з бюджету всього, 15% утримання закладу-енергоносії, ремонт і т.д. І залишається 5% на медикаменти якісь невідкладні, і можливо, на обладнання. Автономізація дає можливість, якщо ти раціонально працюєш, якщо економиш, не за рахунок здоров’я пацієнтів. Можна надати прекрасні умови впроваджуючи енергозберігаючі технології, зберегти тепло, комфорт для пацієнтів, зекономити, враховуючи на відкриті процедури закупівлі. Ми можемо зекономити, але у нас їх заберуть в кінці року, або ж вріжуть ліміти, от і все. Автономізація дає можливість економити і використовувати ці кошти вже на інші статті. Те ж саме медичне обладнання і, я не виключаю, що на фінансове заохочення працівникам, що зараз не передбачено.

 

  1. Яка структура вашого закладу: скільки амбулаторій сімейної медицини входить в склад чи це єдиний Центр?

Усі опитані амбулаторії входять до складу ЦПМСД та є частиною їх структури.

 

  1. Скільки працівників в Центрі? Скільки лікарів, медсестер? Хто є в адміністративному штаті в розрізі: бухгалтер, заступники, зав. амбулаторіями? Чи є інші працівники (наприклад, прибиральниця, сантехнік, тощо)?

Щодо кількості персоналу,відповіді завідувачів амбулаторій не дуже відрізнялись. Лікарів від 5 до 7,середнього медичного персоналу вдвічі більше, із додаткового персоналу амбулаторії мають тільки санітарок, які виконують функції прибиральниць.

 

  1. Скажіть, будь ласка, у Вас достатньо лікарів / медичних сестер?

У всіх респондентів ситуація різна – у деяких амбулаторіях кількість достатня, у інших – ні, а дехто не може визначитись.

В моїй сімейній амбулаторії так. 100% укомплектованість кадрами в моїй амбулаторії. А в поліклініці, в нашій ЦПМСД, мабуть 60%.

 

Не вистачає ні середнього медичного персоналу, ані лікарів.

 

По тим деклараціям, які ми зараз підписуємо, по тій реєстрації, поки достатньо. Як тільки піде по кількості населення, якого у нас трішки більше 25 тисяч, то недостатньо. Тому будемо працювати і дивитися, як буде далі.

 

З урахуванням того, що не міняється штатний розпис протягом декількох років, тому, з урахуванням того населення, яке є в реальному житті (воно не відповідає тому населенню, яке дає нам управління), тому розрахунок штату є на населення затверджене не по факту, а по документам. Виходячи з цього, лікарів не достатньо. Враховується те, що штатний розпис не спланований, а обов’язки лікарів розширюються, наприклад, є кабінети замісної терапії, а там також повинен хтось працювати і навантаження лікарям оплачувати з ставок сімейних лікарів, наскільки це можливо. Тому в повному об’ємі центр та амбулаторія не укомплектовані.

 

  1. Як Ви залучаєте нових працівників?

В більшості амбулаторій кадровими питанням, у т.ч. залученням нового персоналу, займаються адміністрації ЦПМСД.

Адміністрація запрошує, наскільки це можливо.

 

Наскільки я знаю, якщо виникає потреба отримати підкріплення або пере направити інтерна на практику сюди, то ці питання вирішуються керівництвом центру.

 

Також головні лікарі амбулаторій говорять про інші кадрові проблеми.

2 роки назад до мене прийшло два інтерна, які поповнили мою амбулаторію. А взагалі останній молодий лікар, який до мене прийшов, це був 2004 рік. В нас десь 65% персоналу це пенсійний та перед пенсійний вік.

 

  1. Яка частка лікарів закладу, який Ви очолюєте, вже зареєстрована в системі eHealth?

Усі респонденти відповіли, що в їхньому закладі всі лікарі зареєстровані в системі eHealth.

Так, всі лікарі зареєстровані. Всі вміють самі працювати, коли немає медичної сестри, яка займається цим зазвичай.

 

  1. Коли Ви почали приписну кампанію і скільки лікарів вже набрали нормативну кількість пацієнтів? Яка частка пацієнтів, на Вашу думку, охоплена?

Усі почали приписну кампанію на початку квітня 2018 р. Кількість набраних пацієнтів коливається від 30% до 75%.

А де ж це я порахувала була – ну, 30% набрали.

 

Є вже лікар, яка набрала 1350 декларацій. Це сімейний лікар. Тобто, вона фактично вже набирає необхідну максимальну кількість. Вона до серпня набере норму.

 

  1. Назвіть позитивні та негативні наслідки приписної кампанії
Скажу відверто, мабуть, в першу чергу це буде фінансова звітність, тому що гроші потребують звітності, тим паче гроші державні. І коли виділяються ці кошти, то треба чітко показати, а куди і як вони пішли – заробітна платня, енергоносії і т.д. Це і кадровий потенціал. Хороший бухгалтер, економіст і т.д. за копійки працювати не хоче. Вони йдуть у приватні структури. А та ж сама матеріально-технічна база. А дали 270 гривень на рік на дорослу людину, тому сімейному лікарю, мабуть, цього буде недостатньо.

 

Ну 340, що ж, це гроші. Пацієнти, суспільство розраховує на те, що держава забезпечила перелік безкоштовних діагностичних і лікувальних процедур. Я далекий від того, що всі ЦПСМД, ФАПи, амбулаторії відповідають тому рівню по матеріально-технічному забезпеченню.

Друге-це те, якщо медики тільки будуть відповідальні за реформу і якщо влада буде підтримувати медиків фінансово та порозумінням, але не буде розуміти суспільство, то нічого з цього не вийде. От 3 складових – медики, влада, людина, пацієнт. От тоді буде результат.

 

  1. Чи потрібні Вам будуть нові працівники після реформи?

Більшість респондентів не дали відповіді на це питання, тому що ще багато невирішених для них питань залишилось відкритими.

 

  1. Які програми місцеві стимули вже є сьогодні і які б були потрібні, щоб допомогти вам додатково залучити персонал?

Частина респондентів говорять про існуючі вже стимули.

По-перше, повинні бути умови праці адекватні – це кабінети, оснащення передусім. Це чітке розмежування штатів: як у плані лікарів, так і в плані медичних сестер. Умови проживання для молодих спеціалістів також мають значення.

А частина говорить про відсутність місцевих стимулів взагалі на даний час. А за потребою, вони знають, що можуть звернутися до адміністрації закладу.

Ніяких стимулів немає. Якщо брати мінімальну заробітну плату, то лікар починаючий, він тільки трошки більше тієї мінімальної отримує. Тому санітарка отримує оту дотацію до мінімальної зарплати, а лікар трохи перевищує.

 

Нема такого. У нас лікарів, в моїй амбулаторії, достатньо. У мене лікарів пенсійного віку нема. Молоді, перспективні, вони хочуть працювати, вони хочуть навчатися і навчаються. Тому міська рада нам зараз не допомагає ніяк і, в принципі, на даному етапі в цьому питанні їх допомога не потрібна. Якщо у нас виникають якісь питання, ми звертаємося до нашої адміністрації і вирішуємо ці питання.

 

Якщо кажуть про бажані, потрібні стимули, то кажуть в першу чергу про достойну заробітну платню.

Стимули залучення – це, звичайно, заробітна плата.

 

Якщо говорити про первинну ланку, то стимули ці на себе повинні брати місцеві влади, доплачувати хорошому лікарю. А чого б і ні, на рішенні сесії, вирішили і все. Тому потрібно переглядати кардинально заробітну плату медиків. Це у всьому світі дуже високооплачувана робота, як лікаря, так і медичної сестри і санітарки в тому числі.

 

  1. Опишіть, на вашу думку, які є найефективніші місцеві стимули та найменш ефективні програми сьогодні. Чому Ви так вважаєте? Якою має бути мета програм медичних стимулів?

Найефективнішими стимулами лікарі вважають заробітну платню та житло.

Щоб заробітна плата була достойна, на тому рівні, який є за кордоном. Я вважаю, що наші лікарі не менш перспективні і талановиті в лікуванні.

 

Якщо людині дадуть житло, навіть в не дуже перспективному районі, будинок з умовами, що відпрацювавши 7 років ти можеш його приватизувати. Якщо людина приїжджає в район, або ж в село і нікому не потрібна, житла немає, зарплата низька, а тарифи скрізь однакові і повний хаос, а вони молоді, хочеться жити і не тільки одягатися, а і відпочивати.

 

  1. (до 1.07): На Вашу думку, як зміниться фінансування Вашого закладу і зарплати лікарів? // Після 1 липня: як змінилось фінансування і заробітні плати лікарів? Якщо не змінилось: Чому не змінилось і коли ви плануєте змінити?

Що стосується заробітної платні медичних працівників – вона не змінилась ніяк на момент опитування. Усе фінансування саме амбулаторій здійснюється централізовано ЦПМСД. Є сумніви у лікарів щодо покращення оплати праці.

Звісно ж, немає впевненості в тому, що ті розрахунки, які проводять теоретично в плані отримання заробітної плати лікарів та сестер. Це також викликає багато сумнівів. Ми вважаємо, що не повинен  керівник закладу один розподіляти матеріальне питання між всіма працівниками.

 

  1. (якщо заклад автономізований): Як Ви співпрацюєте з місцевими органами влади? Вони допомагають Вам чимось, крім грошей? На що місцева влада виділяє фінансування (комуналка, ремонт, тощо)?

Завідувачі амбулаторій напряму не співпрацюють з місцевими органами влади. Це питання адміністрацій ЦПМСД.

 

  1. На Вашу думку, інформації про зміст медичної реформи достатньо? Якщо ні, якої саме інформації бракує?

Інформація про медичну реформу є, всі, кому потрібно,її можуть знайти. Недостатньо інформації для самих лікарів щодо планів реформування, деталізації конкретних питань, у тому числі фінансових, та тих, які визначають стосунки з вторинною ланкою, владою, наслідків реформування.

 

  1. Скажіть, будь ласка, Ваші стосунки з вторинною ланкою охорони здоров’я після автономізації змінилися? Як?

На сьогодні проблем з вторинною ланкою охорони здоров’я у лікарів первинної ланки в основному немає.

На сьогодні, якщо виникає потреба отримати хворому консультацію вузького спеціаліста – в цьому складності немає. В нас підключена загальна система «Поліклініка без черг» і запис до вузького спеціаліста вже в електронному вигляді комп’ютеризований. Тобто кожен лікар, у якого є комп’ютер, звісно, може записати. Є доступ до розкладу, до вузьких спеціалістів, до кожного лікаря. Це полегшило запис і направлення на консультацію. Тому що в нашому комплексі в одній будівлі знаходяться і вузькі спеціалісти, і центр. поліклініка.

 

Зараз у нас непогані стосунки. Вирішуємо проблеми, домовляємося з ними. Відмов не було таких категоричних, ми домовляємося.

 

Іноді говорять про «бартер» між первинною та вторинної мережею.

Вони весь час думають, що ми повинні лікувати все самі, або дуже добре заплатити їм, щоб вони взяли пацієнта. В цьому питанні як ми виходимо з ситуації… Не будете дивитися пацієнта, якого до вас направили? Добре, ми тоді не будемо робити рентген або щось інше з використанням нашого обладнання. Такий собі бартер.

Є інша думка лікаря.

Я взагалі вважаю, що якщо зараз зробили ці сімейні амбулаторії та там, та там, це для людини не зробили краще. Тому що прийшов хворий в амбулаторію до лікаря сімейного, а зараз в амбулаторії лікар не візьме у вас аналіз, нічого, він направить вас в центральну поліклініку. Звідси туди. Загалом, я вважаю, що хворих змушують бігати. Я більш прихильна до того, щоб  і перший, і другий рівень були десь близько. От не продумано, не фінансовано все. Щоб зробити все так, як взагалі пишеться, що повинно бути у сімейного лікаря, і своє малий хірургічний, малий офтальмологічний, такий і такий набір, де лікар міг би подивитися, цього немає, ніде немає. Сімейний лікар може загальний аналіз крові, сечі, електрокардіограму зробити. Все інше має бути платним. Якщо це буде платне, то я піду в приватну відразу.

Що стосується взаємовідносин після автономізації, то ситуація, на думку лікарів, може змінитись.

Я думаю буде важче в тому плані, що я не знаю,  наскільки передбачено реформування другого рівня. Бувають випадки, коли вузький спеціаліст повинен вести хворого свого профілю після операційного, а ці хворі перенаправляються на перший рівень. Тому тут більш чітко треба  розмежувати рівні надавання медичної допомоги, тому що ці хворі повертаються до нас, це складні хворі, і вони потребують отримання другого рівня надавання медичної допомоги, а ми вимушені їх вести. Якщо буде скорочення вузьких спеціалістів, то по своєчасності консультацій також можуть бути затягнуті строки консультацій.

 

Після автономізації, не знаємо, як буде. Мені здається, що буде гірше. Тому що на нас дивляться як на заробітчан. Начебто ми отримуємо дуже велику зарплату. І ми повинні все лікувати самі. Я думаю, що це невірно. Допомога завжди потрібна.

 

  1. На Вашу думку, чи вжито всіх необхідних заходів для збереження персональних даних пацієнтів, які вносяться до єдиного реєстру?

Всі респонденти вважають, що скоріш за все для збереження даних пацієнтів зроблено все можливе.

 

  1. Хто у Вашому закладі відповідає за введення даних пацієнтів в МІС (медична інформаційна система)? Як ви обрали МІС?

Більшості закладів за введення даних пацієнтів в МІС відповідають самі лікарі, а медичні сестри їм допомагають. Але у деяких закладах призначено відповідальною особою окрему людину – реєстратора, секретаря або ін.

 

  1. Хто відповідає за закупівлі в вашому закладі? Чи обізнані / користуєтесь системою Прозорро?

Виявилося, що це питання є зоною компетенції бухгалтерій, які обізнані / користуються системою Прозорро та використовують її в роботі.

 

Ефект вимкненого диктофону. Чи не хочете Ви щось додати?

Майже усі респонденти використовують таку нагоду та охоче розповідають про всі свої болючі питання.

Прив’язувати деклараціями хворих до лікарів, яких на сьогоднішній день недостатньо, я не думаю, що на сьогоднішній день це пріоритетне.  Потрібно було б вирішити питання або провести аналіз по укомплектованості населення лікарями лікувальних закладів. Друге, це – неформально підійти до оснащення, дійсно передбачити для кожного лікаря робоче місце, тому що це додаткове навчання, це зімкнення системи в одній електронній системі інших лікувальних закладів в майбутньому. Тому коли один чи два комп’ютери на амбулаторію, сестри ходять або до реєстратора, або до іншого лікаря зареєструвати своїх лікарів. Розподілити, що один лікар більше працює, інший менше, це також буде тяжко визначити. Звісно ж, приміщення, кабінети – це все викликає бажання мати краще. Тому що всі приміщення просто пристосовані під прийом, але не відповідають тому, що повинно бути. Я думаю, необхідно було не прив’язувати хворих до лікарів, а провести загальний реєстр хвороб, які більше всього є в нашій країні, провести реєстр пацієнтів цілеспрямовано, а потім вже все-таки залишити обслуговування по територіальному принципу. Тому що не передбачено при цій реформі, наскільки я володію інформацією, обслуговування хворих в тому лікувальному закладі, лікар якого заключив декларацію. Наприклад, хворий заключив договір з лікарем в іншому лікувальному закладі в іншому районі. Якщо він є інвалідом і йому необхідно засвідчити, то це зробити він може лише по місцю прописки, і не виходить зістикувати у лікаря сімейного чи терапевта, вузькі спеціалісти цього хворого вже не будуть дивитися, тому що він не на їх території обслуговування. Йому необхідно повертатися по місцю прописки. І на ці питання відповідь ніхто не дає на сьогоднішній день. Точно так само забезпечення пільговими рецептами. Пільговими рецептами на сьогодні забезпечення  проходить по місцю приписки. Тобто, якщо до мене звернеться хворий, який прописаний в іншому районі, я йому не зможу виписати ці рецепти. Схожі проблеми з приводу оформлення на МСЕК, при обслуговуванні дитячого населення.

 

У нас є перелік, затверджений наказом МОЗ України №504, в якому вказано, що безкоштовне. Але це огляд терапевта, вимірювання артеріального тиску, зріст, вага, об’єм талії, холестерин, ЕКГ, загальний аналіз крові. Все. А решта? Або інший нюанс. До нас направляють пацієнтів, яких треба прокапати, на процедури. Але знову ж таки, згідно з 504-м наказом, ми не можемо цього робити. Вам треба зробити електрофорез або ще якісь фіз процедури. У них немає на другому рівні. Вони відправляють до нас. Тобто або вони повинні у нас цю фізіотерапію забрати і робитимуть самі, або вже вони нам повинні платити гроші, або ми повинні ввести платні послуги. А що нам робити з рентгеном? Ну добре, ми ще не уклали договір з НСЗУ, і я ще можу платити заробітну платню тому ж рентгенологу. А далі? Без них ми не можемо. Супрун каже, візьміть у всіх, зберіть анкети, і вирішите питання з туберкульозом. Але де гарантія, що людина напише чесно, правду? Вона може написати неправду в анкеті, а от флюорограф покаже.

У нас люди не хочуть слідкувати за своїм здоров’ям, як це роблять люди в інших країнах. Це небажання приймати препарати від гіпертензії постійно. При тому, що ліки держава вже дає їм безкоштовно. Люди погано ставляться до свого здоров’я. І треба мати якесь бажання допомагати хворим і для цього треба змінювати відношення хворих до себе, до свого здоров’я. В усьому світі на першому плані профілактика, модифікування здорового способу життя. Коли ти розумієш, що треба самоконтролю вати тиск, глюкозу, повинен ходити, займатися хоч якимись фізичними вправами, а не сидіти і чекати лікаря додому. Мабуть, тоді у нас щось зміниться.

 

Треба зробити заклад конкурентоспроможним. Це, в першу чергу, можливість надавати ті послуги, які, можливо, навіть інші заклади не надають. Тому недостатня матеріально-технічна база і, в першу чергу, медичне обладнання – це буде достатньо великою проблемою в період автономного процесу.

Якщо брати кадри відносно тієї мережі, яка існує, то дефіцит є, якщо раціонально проаналізувати, а реформа це і передбачає, проаналізувати необхідність тієї сітки розгалуженої, то мабуть і проблеми не буде кадрової.

Якщо суспільство не хоче бути здоровим – курять, п’ють, нездорове харчування, то як медицина може збільшити, кардинально збільшити середню тривалість життя. От 3 складових – медики, влада, людина, пацієнт. От тоді буде результат.

 

Фокус групове обговорення: лікарі первинної ланки

 

Опитування пи фаси літувала інтерв’юер Кріхелі Ангеліна.

Розглядались наступні питання.

  1. Насамперед, давайте познайомимось. Назвіть, будь ласка, своє ім’я, з якого Ви населеного пункту, і скажіть, будь ласка, Ви працюєте в автономізованому медичному закладі чи ні?

Три групи з опитаних відповіли, що працюють в автономізованому закладі, один ні, хоча реально цей заклад вже автономізований. Усі респонденти по-різному розуміють,для чого проводилась автономізація закладу, та відповідають як розуміють. Також з відповідей зрозуміло, що не всі лікарі інформовані та чітко розуміють, що таке автономізація взагалі.

Ми працюємо в автономізованому закладі. Багато роботи було проведено і ми 30.05 перетворилися в комунальне некомерційне підприємство. І по спроможній мережі, тому що деякі наші заклади не відповідали нормативним документам. Тому у нас було проведено реорганізацію цих закладів, і це також виносилося на сесію. На сьогоднішній день сформовано перспективний план, який затверджений в міністерстві.

 

Ми вже комунальне некомерційне підприємство. Ми змінили назву, затвердили статут, але ще на уклали договір з національною агенцією (*НСЗУ) і працюємо за старою системою. Тобто, у нас є державне фінансування і субвенція.

 

–          А як це – автономізований?

–          Ми працюємо в ще не автономізованому медичному закладі?

–          Про що йдеться? Що таке автономізація?

 

  1. Продовжуючи тему автономізації, в мене спочатку є запитання до наших співрозмовників, які працюють в автономізованих медичних закладах. Скажіть, будь ласка, що змінилося у Вашому медичному закладі після автономізації?

 

Заклад у м. Вознесенськ давно працює з урахуванням вартості надання медичної послуги. Інші заклади тільки почали відчувати на себе зміни. Більшість респондентів вже відчули на себе зміни та надали наступний перелік змін:

  • Створено електронний реєстр всіх лікарів, укладаються декларації.
  • Черги до лікарів стали меншими.
  • Прийом урегульований відповідно до запису до лікаря. Час прийому нормовано – по 15 хвилин на кожного хворого.
  • Заклади отримали значну кількість оснащення відповідно до Табелю оснащення.
  • На даний часматеріальне забезпечення закладу відповідає необхідному мінімуму длязабезпечення наданнянаселеннюмедичної допомоги належної якості.

Деякі респонденти не відчули змін та досить скептично відносяться до процесів реформування.

 

– Все залишилося по-старому, просто почали укладати декларації.

– Так, почали укладати декларації з пацієнтами, готуємося до ліцензування закладу. І готуємося до укладання договору з Національною службою здоров’я. Тоді зміниться фінансування. На сьогоднішній день у нас є фінансування з районного бюджету на три місяці. Будемо дивитися вперед, як будуть фінансувати за тією кількістю декларацій, які ми змогли на сьогоднішній день укласти.

 

  1. Які зміни внаслідок автономізації Вашого мед закладу Ви могли б назвати позитивними, якщо такі є? Поясніть, будь ласка, свою думку.

Серед позитивних наслідків автономізації респонденти відмітили відсутність або зменшення черг, персональне знайомство з населенням, яке обслуговується у закладі, можливість надання кращого сервісу, покращення матеріально-технічної бази закладу, надання безкоштовних (або за референтними цінами) ліків.

Ми вже за кілька днів знаємо, скільки і на коли у нас хворі на прийом. Черг біля кабінетів немає. Хворі знають нас, ми знаємо наших хворих. Тобто, ми знаємо за все своє населення все, чим вони хворіють. Знаємо всю родину: від маленької дитини до людей похилого віку. Якщо заходимо в родину, оглядаємо всіх людей, які живуть в цьому домі.
  1. А які зміни Ви могли б назвати негативними, якщо такі є? Поясніть, будь ласка, свою думку.

Серед негативних наслідків лікарі говорили про людей, які не хочуть підписувати декларації, з’ясувалося, що є люди, які мешкають на території обслуговування закладу, але не планують відвідувати центр, в закладах залишається проблемним питанням кадровий дефіцит, як наслідок – працюючі лікарі відчувають збільшення навантаження на лікаря.

«Негативні – люди, які не хочуть обстежуватися. І на декларації їх заставляють. Немає зв’язку з їхніми родинами».

«Вони не спрацьовувалися зі своїм лікарем, пішли до іншого лікаря. Бо накал був великий».

«Нажаль, кадрова політика у нас залишається невирішеною, кадровий голод. На сьогоднішній день у нас є забезпечення лікарями всієї первинки лише на 42%.

 

  1. І ще одне запитання для колег, які працюють в автономізованих медичних закладах. Якою була роль місцевої влади у процесі автономізації? Чи надавала місцева влада певну підтримку закладам у процесі автономізації? Поясніть, будь ласка, свою думку. Наведіть, будь ласка, приклади.

Не всі лікарі обізнані у цих процесах взаємодії з місцевою владою, у переліку питань, які повинні вирішуватися у взаємодії з нею, але більшість відмітили допомогу місцевої влади.

Сімейні лікарі знають свою медичну працю. А автономізацією займалася адміністрація центру, яка і провела цю роботу.

 

«Вони зробили ремонт нам.

Наша місцева влада виділяла кошти на лікування пільгових категорій населення. «Вона допомагає нам у залученні грантів, спів фінансуванні нашої діяльності. Ремонт центру, наприклад, зроблено за кошти, які виділяються через міськвиконком»

Я можу сказати, що завдяки нашій місцевій владі ми змогли так просунутися і все це відтворити. Тому що ми проводили сходки сіл, збиралися з населенням. Це завдяки сільським головам, які підставляли своє плече і доводили інформацію до населення. І в більш тісній співпраці ми змогли переконати людей, і закрити ті ФАП, які не відповідали нормам.

Влада дала нам можливість отримати нову амбулаторію. Є проект. Виділені кошти. Виділені кошти на проект для побудови нової амбулаторії. Виділено кошти на автомобіль в сільську амбулаторію, на забезпечення житлом лікаря цієї амбулаторії. І також виділено кошти на капітальний ремонт однієї з амбулаторій. Це плани на час до кінця цього року.

 

Також є частина лікарів, які незадоволені взагалі тими результатами реформування, які вони бачать.

–                Надає.Але слабо. Ну нам, наприклад, начебто пройшло рішення на ремонт ФАПу. А іншої допомоги ніякої немає.

–          Я хочу сказати, реформу ввели, але до неї нічого не додали. Виходить, що ані комп’ютерами, ані папером, ані заправкою картриджів… Доводиться брати у населення якусь копійку, тому що інакше ми б просто не осилили це декларування і все інше.

–                А скільки коштує підключити Інтернет. Нам це вийшло 3500 гривень.

–                А десь в інших місцях, селах, під 6000, бо вони далеко. А ще wi-fi 500 гривень, і таких витрат багато. З яких коштів? З місцевої ради. А спочатку казали, що виділить держава ці кошти.

–                Ми говоримо про співпрацю, про сумісні бюджети. Тобто, місцеве самоврядування не стоїть осторонь, також щось додає нам. Якщо їх не буде, то нам буде скрутно. І мова йде про оце фінансування, що буде за угодами Національної агенції, і плюс фінансування місцеве.

–                я свій комп’ютер принесла на роботу. Згорів. Принтер принесла. Вже майже згорів. Я працюю на державу.

–                Що я три роки Інтернет підтримував в амбулаторії? Та звісно ж, ні! То все пішло власним коштом.

 

  1. А тепер в мене є запитання до наших співрозмовників, які працюють в неавтономізованих медичних закладах. Коли, на Вашу думку, змінять статус Вашого медичного закладу? Поясніть, будь ласка, свою думку.

Статус змінили усі заклади.

 

  1. Ще одне запитання до тих, хто працює в неавтономізованих медичних закладах: яких змін Ви очікуєте після цього кроку? Поясніть, будь ласка, свою думку.

Не маємо відповідей – всі заклади автономізовано.

  1. І останнє запитання до тих, хто неавтономізованих медичних закладах: чи надає місцева влада підтримку Вашому закладу для здійснення його автономізації? Якою є роль місцевої влади у цьому процесі? Поясніть, будь ласка, свою думку.

Немає відповідей. Всі заклади автономізовано.

  1. Далі запитання до всіх вас: скажіть, будь ласка, Ви зареєстровані в системі eHealth?

Всі присутні лікарі зареєстровані в системі eHealth.

–          Так, у нас всі лікарі зареєстровані. І адміністратори, реєстратори, і всі сімейні лікарі.

–          ми в деклараційну кампанію вступили з 2 квітня, вже були готові.

 

  1. Якщо так, коли Ви зареєструвалися? Ви реєструвалися самостійно чи з допомогою іншої людини? Якщо Ви реєструвалися з чиєюсь допомогою, хто Вам допоміг?

У кожному закладі це питання вирішувалось по-різному – дехто з лікарів  самостійно, а дехто – за допомогою технічного супроводу фахівців Миколаївського обласного центру здоров’я, медичних інформаційних систем.

–                Самостійно. Всі самостійно.

–          У нас є відповідальна особа, яка реєструвала, займалася цим питанням. Це все було планово.

–          А ми реєструвались за допомогою іншої людини. Ми їздили в міськраду. Спеціаліст міськради зробила нам ключі, а тут уже налаштовували комп’ютери за допомогою комп’ютерщиків центра ПМСД. У нас тепер у кожного є своя скринька, все як треба.

–          Адміністратор допомагала. Ми почали цю кампанію ще в грудні місяці. Познайомилися з прайсами «Поліклініки без черг», «MedStar», «Helsi», і вибрали на той період, з тих можливостей, що нам надали, припала до душі «MedStar». Ми там пробний варіант робили… Нам провели тоді вебінар. Хоча приїздили до нас і спілкувалися і «Поліклініка без черг»… Нам у «MedStar» зручно працювати. Але програма, яку вони пропонують, ще треба за неї заплатити та доопрацювати.

  1. Чи виникали у Вас проблеми при реєстрації і використанні цієї системи? Якщо так, то які?

При реєстрації проблем не виникало, але при користуванні системою виникали технічні проблеми.

–                Так, було дуже багато проблем. Я не можу зараз сказати. Часто доступу не було, зависала сама система. Були проблемні питання. Але вони одразу вирішувалися. Ми телефонували і вирішували все.

–          Це вже зв’язок, наш оператор зв’язку, який нам надавав послуги. У нас вибору особливого нема, який обрати варіант зв’язку. Тобто, це буде наш Укртелеком, і провайдер у нас буде лише один.

–          У нас є такі пацієнти, які зареєстровані, роздруковані вже їхні декларації, але в Helsi вони чомусь десь поділися…

–          Там по нашим підрахункам, у мене десь 1800 декларацій. А в комп’ютері показує 1600.

  1. Якщо ні, чому Ви не зареєструвались? Чи виникали у Вас проблеми при реєстрації? Коли Ви плануєте зареєструватись?

Таких респондентів не було.

  1. Скільки вже пацієнтів підписало з Вами декларацію?

Отримано багато відповідей, названо кількість декларацій від 300 до 1650. Тут же починають аналізувати перебіг процесу укладання декларацій та говорити про проблеми.

 

–          Менш всіх набрала молодий спеціаліст. Цей лікар вже написала заяву на звільнення за згодою сторін. Їде в губернію, покоряти місто Миколаїв. Ми не можемо тримати, закінчується контракт, кожен обирає, де йому краще.

–          Спочатку були трішки впертими, а зараз більше говоримо з людьми про те, які від цього будуть для них переваги, то вони починають трішки дивитися на нас іншими очима. І трошки відповідальніше ставляться до свого здоров’я.

–          А інші – це складні люди. Так, туди входять і асоціальні. Це складні люди. Значить, я до них виїжджаю, завідувач ФАПу проводить з ними роз’яснювальну роботу. Це на ФАПі, а на самій амбулаторії є сходки по вулицях.

–          Я бачу по лікарям. Коли прийшов молодий спеціаліст і за півтора чи за місяць підписав 600 декларацій, і коли лікар, який сидить на прийомі, за 3-4 місяці підписав 300 декларацій. Чого не пішли? Виникає питання: або лікар не хоче, або не хоче пацієнт. Хто хоче працювати, той і буде працювати. Той і буде щось отримувати.

–          От я якраз за півтора місяці рівно 600 декларацій уклала. Але ж населення у мене всього 1000 осіб. Я хочу працювати, хочу підписати 1800 декларацій, але у нього немає такої можливості. Добавлять інші села або ні?

–          А у нас проблема в тому, що терапевт укладає декларації тільки з дорослим населенням, а педіатру у нас немає. І діти наче зависли.

 

  1. Чи набрали Ви планову кількість пацієнтів?

Планової кількості не набрав жоден лікар з присутніх.

  1. Якщо так, чи плануєте Ви набрати більше за планову кількість пацієнтів?

Хоча ніхто не набрав ще планової кількості пацієнтів, люди вже замислюються, що буде далі.

–                Так, я змушена буду це робить. Бо я ж не лишу їх без допомоги і без лікаря.

–                Планую. Зараз зі мною уклали договори ті, хто з моєї минулої ділянки, де я працювала дільничним лікарем.

–                1800 наберемо, а тоді вже будемо дивитися, як далі.

–                У всіх виникає питання, але всі промовчали. У нас немає терапевтів і педіатрів, а всі сімейні лікарі. На сімейного лікаря 1800. Більше цього вже не можна. Що ж іншим людям робити? Так, як нам розповідають, ми повинні надавати їм допомогу все одно. Ми і надаємо. Але як бути з деклараціями? Наприклад, Ірина Михайлівна може взяти більше, то як бути, бо кажуть же, що більше 1800 не проплачуть.

–          У нас не вистачає лікарів. Тому, я думаю, кожен буде набирати більше, ніж дві тисячі.

Поки подивимося. Наберемо 1800, подивимося, яка заробітна плата буде нарахована. Чи буде сенс? Тому що задарма працювати ніхто не буде і ніхто не хоче.

У нас така ситуація, що мало у кого є трішки зайвого, в основному, не вистачає.

 

 

  1. Якщо ні, коли на Вашу думку, Ви зможете досягти планових рівнів? Чи плануєте Ви набрати більше за планову кількість пацієнтів?

Більшість лікарів вважають що здатні набрати планову кількість пацієнтів, але зробити це буде важче, тому що ті, хто хотів, вже прийшли і уклали декларації, а залишились ті, хто не мають вільного часу, знаходяться (працюють) у іншому місті, або не хочуть, або з інших (у тому числі – з релігійних)  причин.

На сьогоднішній день у нас людей втричі більше, ніж за нормою на одного лікаря потрібно. У нас вибору немає, обслуговуватися будуть всі. Ми ще не дошли до норм, які нам дала держава, але доведеться, мабуть, просити, щоб нам дозволили набирати більше. Але до цього ще два-три місяці роботи.

Поживемо, побачимо. Це, звісно, так швидко не буде. Ті, хто хотів укласти договір, ті вже уклали. Тепер, звісно, буде складніше. Яким шляхом? Ходимо по домах, підприємствах, роз’яснюємо, просимо. Тоді люди погоджуються і укладають з нами декларації.

–            Якщо я буду 20 декларацій в день укладати, мені треба мінімум 100 днів. Якщо в середньому буде 22 робочих дні, то це п’ять місяців. Тобто півроку я повинен працювати з цим безкоштовно. Кожен день 2-3 години.

 

  1. Чи стикнулися Ви з будь-якими проблемами або труднощами при наборі пацієнтів? Якщо так, то з якими? Наведіть, будь ласка, приклади.

В основному названо труднощі технічного характеру (потенціальна готовність є, але не встановлено кінцевий термін, населення не бачить сенсу поспішати). Також окремі респонденті кажуть про перешкоди, що негативно впливають на хід підписної компанії.

–            Це завдяки нашій владі та телебаченню… Вони нам зробили нехорошу, як кажуть, підножечку. З тієї причини, що сказали, що цей запис до кінця 2020 року. Люди не торопляться. Вони вважають, що ще встигнуть.

–            На сьогоднішній день у нас є чотири Інтернет-видання, є районна газета, публікації в якій кілька разів сприймали не так, як потрібно. Тому що і на МОЗ була виставлена не реклама, а агітаційна інформація, що деклараційна кампанія не має початку і не має кінця. І декілька разів люди казали, що почекають, бо вони ж знають, що можна в будь-який момент укласти декларацію і дедлайну немає. До того ж, воно нічого не дає: як обслуговували, так і будуть обслуговувати.

 

  1. Чи стикнулися Ви з будь-якими труднощами при підписанні декларацій – зокрема, з технічними проблемами? Якщо так, то з якими?

Крім труднощів, які стосуються розмитих термінів, збоїв МІС, які в більшості вирішує адміністрація, називали таку:

–          Люди не розуміють по мобільних телефонах. Відкрити, почитати код. Багато старих, які не уміють зовсім ніякі коди відкривати. Запрошуємо, ідемо до родичів, друзів, сусідів. Якось спілкуємося, щоб людина могла відкрити код. І це буває. Не всі люди дуже грамотні.

 

  1. Хто вводить дані пацієнтів при підписанні декларацій з Вами? Це Ви чи інша людина? Якщо цю функцію виконує інша людина, хто саме?

Більшість  респондентів відповіли, що заповненням декларацій займаються самі лікарі та медичні сестри. Тільки в одній групі є відповідальна особа, хоча лікарі також самі укладають декларації, якщо люди бажають.

–          Лікар, медична сестра. У кого як виходить, враховуючи навантаження. У кого є вільний час.

–          Відповідальна особа  – комп’ютерщик.  Є в центрі у нас. Люди приносять документи, обирають лікаря і відповідальна особа працює з ними. А хто хоче оформити безпосередньо, приходить в кабінет до лікаря, дають документи або мені, або моїй медичній сестрі. Так ми декларуємо.

 

  1. Наскільки захищеними, на Вашу думку, є дані про пацієнтів? Чому Ви так вважаєте? Чи питають пацієнти про захист даних?

Лікарі говорять, що такі питання виникають, але більшість лікарів не володіють інформацією.

 

–          Питають. Часто.

–          Мабуть, захищені. Про це ми не знаємо.

–                Чого не знаємо, того не знаємо. Люди спочатку не довіряли, не хотіли нам коди давати, паспорти, бо вони чули, що це використовується десь в якихось аферах. І люди не дуже хотіли, але зараз це неначе трішки притихло. І тим не менш, і досі є люди, які досі не довіряють свої дані, щоб це виходило в систему Інтернет.

–                Вони нас питають, навіщо кодове слово. І у них не вистачає фантазії придумати це слово.

 

  1. Якщо підсумувати нашу розмову про приписну кампанію, які наслідки цієї кампанії в цілому Ви б назвали? Що саме змінилося для Вашого медичного закладу, лікарів та пацієнтів?

Лікарі зазначили що змінюється відношення до лікаря зі сторони людей, стали більше спілкуватися, більше знати про них.

–            Виходить, ми стали більше спілкуватися з людьми. Викликаємо їх до себе, і одразу тут дивимося і щеплення, і обстеження. Нам же треба з ними поговорити перед тим, як укласти декларацію. Ближче до людей стали.

–            Агітуємо їх більше на профілактику захворювань.

–                Для якісного обслуговування населення у нас і оснащення добавилося.

Але деякі говорять що нічого не змінилось для лікаря.

–          В принципі, нічого не змінилося. Люди як ходили до дільничного, так до нього і звертаються. Зараз просто у них більше свободи вибору. Вони можуть обрати лікаря, який їм подобається. Напевне, для пацієнтів так краще. А для нас, лікарів, ми як приймали всіх, так і приймаємо.

І ще багато питань виникає у лікарів, наприклад, такі:

Я не зрозуміла. Чим більше я направлятиму на другий рівень, тим менше мені залишиться грошей?

15.А яких наслідків приписної кампанії Ви очікуєте у майбутньому для Вашого медичного закладу, лікарів та пацієнтів?

Більшість медичного персоналу сподівається на кращі зміни.

–            Я сподіваюся, що буде менша черга. І що люди, які укладуть договір, тільки ті будуть ходити. А не будуть виламувати двері  і питати: «Чого ви так довго ведете прийом, доктор, у вас взагалі совість є?»

–            А я очікую від цього, що пацієнти прийдуть до якогось ладу. Що вони будуть знати, що це їхнє здоров’я, що не я їм зобов’язаний. Ніхто не повинен, ви повинні дбати про своє здоров’я.

– Ми сподіваємося на зміну фінансування. Що це будуть геть інші гроші, які прийдуть в наш медичний заклад. І, може, буде достойна зарплата, яка буде стимулювати, мотивувати краще лікарів.

–                Будемо сподіватися, що і матеріальна база… Там є наказ, не пам’ятаю, здається 518-й, по оснащенню. Там чітко все розписано. Ну то і забезпечте. Бо у нас вже оснащенню по 25-30 років. Бо у нас вже соромно брати до рук той шпатель. Бо хворий дивиться і каже, та він же іржавий. Як же він може бути стерильний? Я кажу, що він стерильний, але він іржавий.

 

 

  1. Чи фінансується Ваш медичний заклад Національною службою здоров’я?

Жоден з закладів, у яких працюють опитані лікарі,  ще не підписав договір з НСЗУ, тому і не отримує відповідного фінансування.

–          Поки що ні, бо ми чекаємо на підтвердження ліцензії для укладання договору з НСЗУ.

–                Ще ні. Вчора ми подали заявку. Друге віконце. Чекаємо на відповідь.

 

  1. Якщо так, чи змінилася Ваша оплата праці у зв’язку з переходом на нове фінансування? На скільки? Якщо Ви не бажаєте озвучувати конкретну цифру, назвіть, будь ласка, приблизну зміну у відсотках. Нема відповіді.
  2. Чи відповідає ця зміна Вашим побажанням щодо розміру заробітної плати? Чому?Нема відповіді.
  3. Якщо ні, чи очікуєте Ви, що Ваша оплата праці зміниться у зв’язку з переходом на нове фінансування? На скільки? Чи зміна розміру заробітної плати, якої Ви очікуєте, відповідатиме Вашим побажанням? Чому?

Більше респондентів сподіваються на кращі зміни, але 100% довіри не мають. Кажуть:

–          Доки ми не матимемо гроші на руках, ми вам нічого сказати не можемо.

–          Нам обіцяють, наш економіст підраховувала приблизно. Ми сподіваємося на покращення фінансування, підвищення заробітної плати. Ну, а наскільки її вистачить, побачимо. Бо в нашій державі ми поки що не можемо сказати, побачимо…

–          Хотілося б вірити.

–          От враховуючи, що нам ще треба заплатити персоналу заробітну плату, то вже велике питання, скільки залишиться грошей на зарплату лікарям… Чи, може, лікар і поли митиме, і уколи робитиме для економії, лампочки вкручувати, водити, лагодити машину?..

–          Нові умови – нам на курсах розповіли – дуже хороші, мені сподобалося. От, наприклад, отримали 1 млн. 235 тис. на 1800 декларацій.

  1. Скажіть, будь ласка, чи існують у Вашому населеному пункті (місті, районі, селі, ОТГ) програми місцевих стимулів для медичних працівників (пільги, квартири, доплати, тощо)?

Більшість згадує колишні часи, а зараз майже ніхто про такі пільги не чув, крім одного лікаря.

–          Колись вони були. Була надбавка до оплати сімейного лікаря за виконання рейтингових показників роботи. Але це було давно, ще до 2011 року.

–                Поки нема. Пільги зняли всі з медиків. Навіть оздоровчі цього року…

–          Та раніше медики отримували компенсацію за енергоносії.

–          На сьогоднішній день у нас є така програма – «Медичні кадри».

 

  1. Якщо так:
    1. Скажіть, будь ласка, які саме це стимули? Наведіть, будь ласка, приклади.

Респонденти говорять про різноманітні стимули, таки як житло, фінансові надбавки, оплату енергоносіїв та кошти на оздоровлення.

–          Була надбавка невелика. Але вона не таку роль відіграє, як певне покращення фінансування. Стимули для залучення молодих працівників у виконкомі є – це виділення житла. Друге: укладання угоди на навчання спеціалістів.

–                Я не з міста, і мені щомісяця компенсують житло, що знімаю.

  1. Скажіть, будь ласка, коли їх запровадили?

Згадані місцеві стимули були запропоновані ще до початку реформування.

  1. Які з цих стимулів, на Вашу думку, найбільш ефективні? Чому Ви так вважаєте? Поясніть, будь ласка. Які результати вони приносять?

Більшість лікарів вважають найбільш ефективними стимулами фінансові.

–          Найбільш позитивні стимули – це фінансові. У нас є комісія. Раз на квартал ми розглядаємо за існуючим алгоритмом стандартні показники по кожній амбулаторії, по кожному лікарю. І якщо виконуються ці всі показники, то отримуєш премію. І протягом трьох місяців наступних лікар і медсестра отримують ці премії.

–          В першу чергу, підтримка фінансова, як закладу, так і самого лікаря. Проплата комунальних всіх тарифів.

–          Якщо піднімуть до 15 тисяч хоча б, а зарплата навіть у мене зі стажем – шість тисяч, то пробачте, мені треба або тікати з села, або в іншу державу.

Є також думка, що не потрібно ніяких інших стимулів, якщо є достойна заробітна платня.

–          А стимули як такі не будуть потрібні, якщо буде достойна зарплата. Якщо виконує роботу, якщо певна кількість пацієнтів, то це вже буде підвищення заробітної плати до достойного рівня.
  1. А які з цих стимулів, на Вашу думку, найменш ефективні? Чому Ви так вважаєте? Поясніть, будь ласка. Які їхні результати?

Таких не згадували.

  1. Це запитання до всіх, незалежно від того, чи існують у Вашому населеному пункті програми місцевих стимулів для медичних працівників. Які стимули Ви б хотіли, щоб були запроваджені? Чому? Які, на Вашу думку, мають бути їх результати?

Більшість говорять про достойну заробітну платню, житло, проїзд до пунктів надання послуг, розвинену інфраструктуру.

–            Ми всі вже пенсіонери. Ми всі працюємо на півтори ставки. Нас вже нічого не буде стимулювати. Якщо буде хороша зарплата, прийдуть молоді спеціалісти.

–            Я, наприклад, живу у місті. Але хотіла працювати в селі, і пішла працювати в селі. Мені подобається працювати в селі. Але мені треба добиратися.

–            Це створення нормальних людських умов, достойна зарплата, інфраструктура, дороги, доїзди…

–            Я хочу сказати, що коли прийшла в село, тоді були пільги для лікарів, які працюють в сільській місцевості. Через сільську раду перевізник дав мені такі пільги. Я десь два-три роки їздила безкоштовно. Потім таку пільгу скасували.

 

  1. І тепер запитання до наших співрозмовників, які працюють в районному чи обласному медичному закладі: які місцеві стимули могли б спонукати Вас переїхати працювати лікарем в село чи ОТГ або в іншу область (не Київ)? Поясніть, будь ласка, свою думку.

 

Згадували лікарі в першу чергу інфраструктуру населеного пункту, побутові умови, заробітну платню та можливість кар’єрного зростання.

–              Якби мені запропонували хорошу квартиру, хороші побутові умови, я б все покинула та поїхала.

–          Я три роки працюю тут, і три роки працюю за сумісництвом у міській лікарні. Тому що місто більше дає в плані відпочинку. У нас піти практично нікуди. Просто робота-дім-робота. Все життя ти або на роботі, або вдома.

 

А також говорять про допомогу в ліцензуванні.

Щоб ліцензію нам швидше дали. Допоможіть ліцензію швидше отримати. Там багато колізій. Головне, щоб не ставили медикам палки в колеса.

 

  1. Наприкінці скажіть, будь ласка, чи хотіли б Ви щось додати до сьогоднішнього обговорення?

Лікарі піднімають багато питань, які залишилися за межами обговорення.

Ми спочатку повинні укласти декларації з усім населенням і порахувати, скільки у нас фактично лікарів не вистачає. Перепису населення офіційного давно вже ніхто не робив. Статистика дає одні цифри, ми користуємося іншими, тому що з фактичним людьми працюємо.

 

– Треба нормальне транспортне забезпечення. Тому ж навіть хворому, якого лікар направляє до вузького спеціаліста. Чимось треба дістатися. Коли приїздив ще заступник міністра, говорили, що в сільських амбулаторіях повинні бути лабораторії, аналізатори такі. Щоб самим можна було провести аналізи, щоб не відправляти людину зі звичайним аналізом крові чи сечі до району. У нас є глюкометри, ми робимо аналіз на цукор. Але бажано, щоб ми могли на місці зробити аналіз крові і сечі загальний хоча б. То на 50% було б краще.

 

–          А ось ще питання: якщо лікар іде у декретну відпустку… Я розумію, пишуть наказ про перерозподіл пацієнтів. Але як витримає таке подвійне навантаження інший лікар? Особливо якщо у іншого лікаря люди, які часто хворіють. А у нас бувають такі ситуації, коли лишається на весь район три-чотири лікаря на сорок тисяч населення.

 

Взагалі-то, якщо це справді піде на Київ, то по-перше, повинні ставки в чотири – в п’ять разів бути вищі у лікарів. Не тільки первинної ланки, а у всіх лікарів. Ставки дуже низькі, це соромно для лікарів. Ми сидимо тут, бо ми місцеві. Просто наші тут батьки, родичі близькі, а інакше б в житті ми тут не сиділи, нікому ми не потрібні. А люди не потрібні ані власті, ані кому…

 

–       На даний час не зрозуміло, як бюджети розраховуватимуться, як будуть нараховувати заробітну платню. З того, що виділятимуть молодшому персоналу, лікарям? Це буде залежати від кількості декларацій. Але як саме?

–        Питання схоже. Один лікар приймає 20 осіб на день, інший – 60. Від цього якось залежатиме його зарплата? Це ж буде безглуздо – працювати по-різному, а отримувати однаково, тому що однакова кількість декларацій. Є якась нормативна база? Скільки лікар повинен прийняти людей? На цей час у нас є такі нормативи?

 

–                     От уклали декларацію з лікарем з віддаленого села, викликали його, а на чому лікар доїде, як дістанеться до пацієнта? А раптом щось справді серйозне? Село – воно і є село – тут доріг немає. У людей тут геть інакше все, мислять інакше, ніж в містах.

 

В нашій державі медиків і педагогів вважали людьми, які працюють на дуже нервовій роботі. І у них була так звана пенсія за вислугу років. Її зняли. Ви думаєте що, лікарям працювати стало легше? Я думаю, ні. Я розумію, що вона там мізерна. Але навіть людина, яка працює, просто розуміє, що вона може піти на пенсію раніше, бо вона вигоріла, у неї нема вже сил працювати з такими хворими, якщо вона вже в 25 років каже, що волосся посивіло… То що вона скаже в 50? Вона скаже, до побачення, ця медицина, я вже хочу відпочити.

 

  1. Чи є такі питання, яких ми не торкнулися, але Ви б хотіли про них сказати?

Таких не було.

Загальні висновки:

  • Реформапервинної ланки медичної допомоги просувається. На даному етапі усі, залучені до неї, розуміють, що процес незворотній. Процес іде і несе позитивні зміни.
  • Помилки в процесі автономізації є, їх виникнення обумовлено недостатньою підготовкою до нових функцій, насамперед, керівних кадрів у закладах первинної мережі. Основними інструментами для виправлення та попередження помилок є розвиток комунікації між керівниками закладів первинної мережі (обмін досвідом), очільниками територій, які повинні розуміти перспективу розвитку потрібної первинної мережі на підпорядкованих територіях, підвищення кваліфікації головних лікарів ЦПСМД з урахуванням нових функцій та викликів.
  • Нехватка лікарів – одне із головних проблемних питань на місцях. Вирішенню цього питання буде сприяти суттєве збільшення заробітної плати медичних працівників після переходу ЦПСМД на фінансування НСЗУ.
  • Лікарі сподіваються на кращі зміни, але через наявні нереалізовані обіцянки у минуломусприймають перспективи, про які їм кажуть адміністрації, більш високе керівництво, з певною недовірою.
  • Найбільш дієві стимули – фінансові, побутові, наявність розвинутої інфраструктури у населеному пункті.
  • Багато питань у лікарів з питань реформування галузі, тому потрібна подальша роз’яснювальна робота, як для лікарів, так і для населення.
  • Кадрові питання найактуальніші – середній рік лікарів біля пенсійного, багато працюючих лікарів глибокого пенсійного віку. Як наслідок – нестача лікарів та певні перестороги щодо можливості забезпечити доступну медичну допомогу належного рівня, у першу чергу – сільському населенню.

 

Рекомендації

 

  • Як наслідок децентралізації утворено велику кількість ОТГ, очільники яких, у переважній більшості, не мають досвіду управлінської роботи. Важливо, щоб голови ОТГ розуміли необхідність взаєморозуміння між місцевими владою та медициною.
  • Є потреба у навчанні адміністративного складу медичних закладів, економістів, керівників у питаннях планування роботи закладу в нових умовах. Найбільш затребуваним є навчання фінансовим розрахункам та плануванню, яке прводить НСЗУ.

Керівники закладів потребують додаткової інформації у тому числі обміну досвідом щодо кращих практик, досвіду інших країн та областей України. Так, бажано надати можливість керівникам закладів ознайомитися з позитивним досвідом інформатизації первинноїмережі Полтавської області.

  • Створення привабливих умов для залучення лікарів, особливо до сільських закладів охорони здоров’я є відповідальністю, у першу чергу, місцевої влади. Тобто запровадження додаткових стимулів для лікарів (придбання житла, виділення особистого автотранспорту та інше) за рахунок місцевих коштів створить передумови для залучення медичних працівників у сільські  та районі заклади охорони здоров’я.
  • Для вирішенняпитання забезпеченості медичними кадрамив окремому населеному пункті, необхідно на рівні місцевої влади планувати та втілювати відповідні місцеві програми, що стимулюватимуть медичні кадри працювати саме в цьому населеному пункті.
  • Необхідне розуміння того, що місцева влада повинна підтримувати, в тому числі матеріально, заклади охорони здоров’я після автономізації та укладання договорів з НСЗУ. Що нормальне функціонування таких неприбуткових підприємств та, як наслідок, надання якісної медичної допомоги населенню території, це турбота місцевої влади.
  • Керівникам медичних закладів потрібно будувати та підтримувати взаєморозуміння між місцевими владою та медициною для отримання підтримки в вирішенні проблемних питань. Для ефективної роботи керівники медичної галузі повинні знаходитись у постійному діалозі з місцевою владою.Це особливо актуально у зв’язку із процесами децентралізації та створенням ОТГ.
  • Потрібно будувати та підтримувати взаєморозуміння з вторинною ланкою, адмініструвати ці процеси.
  • Керівники закладів охорони здоров’я, як зацікавлені особи, повинні ініціювати та брати безпосередню участь у проведенні інформаційних кампаній для населення та місцевої влади. Інформаційні кампанії повинні будуватися таким чином, щоби висвітлювати питання та проблеми, притаманні саме тим територіям, на яких вони проводяться.